§ 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української, наприклад, поставити крапки над "і" — з фр. mettre lespoints sur les "/"", інколи — про транслітерацію, тобто про передачу іншо-
153
Розділ8
мовних фразеологізмів, записаних їхньою графічною системою, засобами нашої графічної системи.
Різноманітні позамовні чинники спричинили появу найбільшої кількості калькованих (запозичених) фразеологізмів з декількох мов. Немало їх скальковано зі старослов'янської мови: випити чашу до дна, золотий телець, камінь спотикання, козел відпущення, нести свій хрест, перековувати мечі на орала, сіль землі, терновий вінок, Хома невірний (невірячий) та ін. Книжне стилістичне забарвлення більшості з названих виразів прямо пов'язане з їх первісним уживанням — у Святому Письмі, пор.: "Мудрий муж був, хоть ніхто В ботокудській тій столиці Се не знав, чи був свояк він Валаамовій ослицГ (І. Франко) — Валаамова ослиця "покірлива людина, що несподівано висловлює протест" (з біблійної легенди, Числа 22); "Довелось самому розкидати [добро] ... І притчею во язицех стати Добрим людям" (Т. Шевченко) — притча во язицех "те, про що всі говорять" (біблійний вислів, Псалом 44, 14; Второзакония 28, 37).
Базою деяких із них були польські джерела: від моря до моря, пол. odmorzado morza. Ця ФО уживається в різних варіантах:".. .наша Польська відродиться, немов фенікс, у новому крулевстві і під опікою генія, можливо, знову розправить крила від моря й доморяі" (М. Старицький); "Не снилися б тоді панам та осадникам страхітливі сни, не було б оцих кресів тривожних, а була б велика і всемогутня, "од можа до можа", Реч Посполита" (М. Олійник); зійти на пси, перевестися на пси "поступово втратити своє значення; занепасти" (zejsc па psy): "Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшовГ (І. Франко); золота вольність "громадянські свободи; ідеальне суспільство" (zlota wolnosc) — від назви старовинного польського герба.
З латинською мовою пов'язані вислови невідома земля, до грецьких календ, "І знову дискусії, говоріння, а вирішення справ відкладається до грецьких календ" [262]). З давньоримською культурою пов'язані ФО ні живий ні мертвий "дуже наляканий", калька з лат. neque vivos neque mortuos', нота бене "зверніть особливу увагу" — транслітерація з лат. nota bene, доел, "помітьте добре"; калька біла ворона (alba owis); транслітерація лат. виразу volens nolens {воленс-ноленс)', золота середина, калька з лат. aurea mediocritas; від яйця, калька з лат. ab ovo "з самого початку": частина ідіоми ab ovo usque ad mala, доел, "від яйця до фруктів" (у Давньому Римі
154
Структурно-екстралінгвістична підоснова фразеологізмів
обід розпочинався з яйця). Уживається часто нетранслітеровано, пор.: "Тоді ми йдемо до мене на квартиру і почнемо там від початку. "Ab ovo", як казав латиніст" (Т. Мигаль); вені, віді, віці {yeni, vidi, vici) "прийшов, побачив, переміг" (слова Юлія Цезаря з його донесення сенату про перемогу над понтійським царем Фарнаком).
Грецька мова була джерелом для висловів гордіїв вузол, авгієві стайні, ахіллесова п уята; прокрустове ложе, "Чому ж наші фільми втискують у прокрустове ложе демонстраційного часу?" (З газ.). Із грецької міфології прийшли ФО танталові муки, спалити кораблі, між Сциллою і Харибдою, сізіфова пращ, троянський кінь. Калькою з грецького kukneion asma став вираз лебедина пісня "останній твір письменника, композитора". Фразема постала з повір'я, ніби лебеді співають перед смертю. Найдавніше свідчення — байка Езо-па. З цим пов'язане дуже давнє вірування, ніби людина перед смертю набуває дару передбачати й пророкувати майбутнє [281: 21]. В українській мові фразема набула високого урочистого звучання-символу: "Поема про море" —лебедина пісня Олександра Довженка" (М. Рильський).
Джерелом висловів Делі 'янова юшка, кропив 'яне сім Уя, казанська сирота, квасний патріотизм, у глибині сибірських руд, унтер Пришебєєв стала російська мова. Див. ще з корабля на бал (О. Грибоедов), "Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо з корабля на бал" (Т. Масенко), скупий рицар, над розбитим коритом, коло розбитого корита (О. Пушкін), " — Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти ... зостанешся коло розбитого корита, — з серцем кинула Соломія" (В. Кучер), рильце в пуху (І. Крилов), батьки і діти, зайва людина (І. Тургенев), людина у футлярі (А. Чехов), мертві душі (М. Гоголь).
Низка фразеологізмів пов'язана із західноєвропейськими мовами, найчастіше з німецькою, французькою та англійською.
З німецької мови походять ФО летючий голландець "легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана", калька з нім. derfliegende Hollander, між молотом і ковадлом, калька з нім. Zwischen Hammer undAmbo/i sein; намилити голову (кому-н.), калька з нім. den Kopfwaschen; грати першу скрипку, калька з нім. die erste Geige spielen; грати другу скрипку — die zweite Geige spielen.
155
Розділе
Із французькою мовою пов'язані ФО з пташиного польоту (а vol d'oiseau): "А Холодну гору дамо знаєте як? — 3 пташиного по-льоту? — 3 космічного!" (О. Гончар); ідея фікс "нав'язлива думка", транслітерація фр. idee fixe; іти ва-банк "діяти, ризикуючи всім", неточна напівкалька з фр. va banque (доел, "іде банк"); мати зуб (зуба) (на кого) "сердитися, гніватися на кого-небудь", калька з фр. avoir une dent; як на голках, неточна калька з фр. etre sur des epines, доел, "бути на голках"; калька без задньої думки (sans arriere-pensee); калька з фр. гарматне м 'ясо {chair a canon); місце під сонцем, калька з place au soleil; золота молодь, fyp.jeunesse doree: "Так веселилася та "молодь золота", Що читачам моїм лиш з імені знайома" (М. Рильський). Див. також французькі фразеологізми, запозичені без перекладу (carte blanche —> перен. карт-бланш "необмежене повноваження", force majeure —> форс-мажор "обставина, якій не могла запобігти особа, відповідальна за виконання зобов'язання", mauvais ton —> моветон "поганий тон, невихованість" та ін.) і зафіксовані Великим тлумачним словником української мови [38].
З англійської мови запозичено вирази синя панчоха "незаміжня жінка, позбавлена жіночності й віддана виробничим інтересам", калька з англ. blue stocking; бути чи не бути (В. Шекспір); без галстуків (meeting without the ties); калька за круглим столом (round table); останній з могікан, півкалька з назви однойменного роману Ф. Купера The last of the Mohicans (1826).
156
Розділ 9
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення — від вільного до нерозкладного — показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, "вільні") —> стійкі метафоричні словосполучення ("фразеологічні єдності", "стереотипні речення") —> ідіоми ("фразеологічні зрощення", "нерозкладні речення"). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, схемами, моделями за участю найрізноманітніших структурно-семантичних і стилістичних чинників.
- § 1. Ознаки фразеологізму
- § 2. Обсяг фразеології
- § 3. Олександр Потебня — предтеча української фразеології
- § 4. Вибірковість фразеології
- § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів
- § 6. Фразеологічне значення
- § 7. Творення слів на базі фразеологізмів
- § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів
- § 9. Багатозначність фразеологізмів
- § 10. Синонімія у фразеології
- § 11. Фразеологічні варіанти
- § 12. Антонімія фразеологічних одиниць
- 281. Ляпати язиком // тримати язик на защіпці розголошувати щось, не розголошувати чогось,
- 336. Наче на світ народився // як у воді намочений
- § 13. Семантична класифікація
- § 14. Генетична класифікація
- § 15. Функціональна класифікація
- § 16. Фразеологізми
- § 17. Творення фразеологізмів
- § 18. Творення фразем на базі сполучень слів
- § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
- § 20. Творення фразем на базі народних оповідань
- § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів'їв та приказок
- § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
- § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення
- § 24. Метафоризація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 25. Метонімізація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів
- § 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсали
- § 2& Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
- § 29. Історичні зміни у фразеології
- § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
- Їх уживаності;
- Експресивно-стилістичного забарвлення;
- Закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.
- § 32. Активні і пасивні фразеологізми
- § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів
- § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів
- § 35. Стилістичні функції фразеологізмів
- § 36. Ареальні фразеологізми української мови
- § 37. Фразеологізми професійного мовлення і жаргонів
- § 38. Духовний код національної культури
- § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів
- § 40. Слово-концепт як фразеотворчий чинник
- § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології
- § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
- § 43. Українська зоофразеологія
- § 44 Звичаї, обряди, вірування
- § 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
- § 46. Становлення української фразеологічної етимології
- § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
- § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів
- § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
- § 50. Збір і систематизація фразеологізмів
- 7690. Через лад (надто, через міру). Пир., л.
- 7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
- § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
- 1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
- 2. Перекладні фразеологічні словники
- § 52. Фразеологічні словники говірок
- § 53. Інші види фразеологічних словників
- Яворнщький д.І. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, 1920. — 411 с
- Яким м, Зубрицька м. З діалектології Бойківщини: іменникова словозміна, іменникова фразеологія. — Дрогобич: Коло, 2002. — 148 с
- Янкоускі ф.М. Беларуская фразеалогія. — Мінск: Нар. Асве-та, 1981. —79 с.
- Zaoralek j. Lidova гбепі. — Praha: Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie Ved, 1963. — 779 s.
- 6Vww в кочергах, 175 бу/ww в старій скрині, 175 буяш яя божій (останній) до-
- 399 Зложити голову, 175 змінити ковбасу на сало, 109,424
- 169 Пити шоломом з Дону, 348 питома вага, 28, 350 пиши пропало, 122,414 півтора людського, 228, 260 підаршин ставати, 181, 340 під віконню собак дратовати,
- 01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28