§ 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
Творення фразеологізмів можна пов'язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація — її експресивність [178: 111]. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО важливіш (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова птах є значення "людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив". До розгорнутих сполук фразеологічного "пташиного" гнізда належать також вирази стріляний птах, стріляна птиця "досвідчена, бувала людина, яка багато чогось бачила, зазнала": ранній птах, рання птиця (пташка); "Нема в мене чоловіка... І не було!.. Я — дівчина... Вільна птаха" (І. Рябо-кляч); "Така "перелітна птаха", якою я була і мусила бути по умовах нашої сцени, могла заробляти тільки "перельотами" (Леся Українка). Особливо уживані іменникові фразеологізми — двослівні чи багатослівні (три і більше): знатна птиця, невелика птиця, божа пташка, дрібна пташка, птах (птиця) високого польоту, одного гніздечка птиці — "Зараз було видно, що се не нашого пера пташка" (П. Куліш).
Нерідко зустрічаються або метонімічні назви реалій — солом Уя-на голова, набитий гаманець, латана свитина, пор. зафіксовані в академічному словнику ФО дірява голова, бідна голова, гаряча голова, голова з вухами, капустяна голова, повна голова, пуста голова [262], або метафоричні — велике цабе, невелике цабе. Фразеотворчі імена типу Альоша (символ дурнуватої, пришелепуватої, недалекої людини) Є. Отін відносить до сучасних інтерлінгвальних конота-
140
Структурно-екстралінгвістична підоснова фразеологізмів
тивних антропонімів "з обмеженим діапазоном позалітературного вживання" [204: 39]. Такі ж імена (форми імен) й Альоха, Альошка, Ванька, Ваня, Васьок, Вася, Федя. Справді, академічні словники фразеологізмів моделі типу "Вася + локально-означальний орієнтир" звичайно не фіксують. Проте в говірках, наприклад східносло-божанських та східностепових, вони уживаються з різними поширювачами: Альоша з мильного заводу, Альоха з водокачки, Ванька шарапівський, Ваня з терикона, Васьок хутірський, Вася сватівсь-кий, Федя з Балабуївки. Т. Грица фіксує на Запоріжчині ФО Ванька з пилорами, Васька Бочанський. Н. Вархол та А. Івченко записали почуте від лемків Андрій з Писаной "дуже дурний". Один і той самий онім поширюється, розгортається у ФО за допомогою різних нарощених означень: Альоха запальонний, Альоха припечений, Альоха припудрений та ін. [300: 169]. Так утворюються й ад'єктивні ФО. Прикметник гарячий стосовно особи реалізує звичайно переносне значення. Компоненти-поширювачі розгортають його у фразеологізм: гарячий на руку "сповнений завзяття, енергії; запальний", гарячий серцем "запальний, пристрасний". Порівняймо ще розгортання прикметника гострий: "Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни..." (Я. Баш); "Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди" (К. Гордієнко). Додамо також гострий на слова, гострий на мову.
Можливе поширення й прямих назв реалій: дівоча пам 'ять, короткий розум. М. Демський виділяє ще конструкції з парною будовою: ні грач ні помагач, ні риба ні м 'ясо, у вогонь і воду "скрізь"; тавтологічні вислови: марнота марнот, йолоп з йолопів, тину тин "по сусідству"; фраземи — власне парафрази: піти з димом, держати язик на защіпці; фраземи-табу: в чотири ока (говорити) "наодинці"; той, що в смолі купається; той, що в болоті сидить "чорт"; фраземи-евфемізми: вічний сон "смерть", хмільна вода "горілка"; фраземи-дисфемізми: Євин накоренок "жіноцтво", залити баньки "впитися" [74: 26—34]. Відомі фраземи-парафрази, що виникають на основі "розщеплення" дієслова: хапати дрижаки "дрижати", ловити спотикачів "спотикатися".
141
Розділ 8
- § 1. Ознаки фразеологізму
- § 2. Обсяг фразеології
- § 3. Олександр Потебня — предтеча української фразеології
- § 4. Вибірковість фразеології
- § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів
- § 6. Фразеологічне значення
- § 7. Творення слів на базі фразеологізмів
- § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів
- § 9. Багатозначність фразеологізмів
- § 10. Синонімія у фразеології
- § 11. Фразеологічні варіанти
- § 12. Антонімія фразеологічних одиниць
- 281. Ляпати язиком // тримати язик на защіпці розголошувати щось, не розголошувати чогось,
- 336. Наче на світ народився // як у воді намочений
- § 13. Семантична класифікація
- § 14. Генетична класифікація
- § 15. Функціональна класифікація
- § 16. Фразеологізми
- § 17. Творення фразеологізмів
- § 18. Творення фразем на базі сполучень слів
- § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
- § 20. Творення фразем на базі народних оповідань
- § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів'їв та приказок
- § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
- § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення
- § 24. Метафоризація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 25. Метонімізація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів
- § 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсали
- § 2& Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
- § 29. Історичні зміни у фразеології
- § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
- Їх уживаності;
- Експресивно-стилістичного забарвлення;
- Закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.
- § 32. Активні і пасивні фразеологізми
- § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів
- § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів
- § 35. Стилістичні функції фразеологізмів
- § 36. Ареальні фразеологізми української мови
- § 37. Фразеологізми професійного мовлення і жаргонів
- § 38. Духовний код національної культури
- § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів
- § 40. Слово-концепт як фразеотворчий чинник
- § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології
- § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
- § 43. Українська зоофразеологія
- § 44 Звичаї, обряди, вірування
- § 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
- § 46. Становлення української фразеологічної етимології
- § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
- § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів
- § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
- § 50. Збір і систематизація фразеологізмів
- 7690. Через лад (надто, через міру). Пир., л.
- 7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
- § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
- 1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
- 2. Перекладні фразеологічні словники
- § 52. Фразеологічні словники говірок
- § 53. Інші види фразеологічних словників
- Яворнщький д.І. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, 1920. — 411 с
- Яким м, Зубрицька м. З діалектології Бойківщини: іменникова словозміна, іменникова фразеологія. — Дрогобич: Коло, 2002. — 148 с
- Янкоускі ф.М. Беларуская фразеалогія. — Мінск: Нар. Асве-та, 1981. —79 с.
- Zaoralek j. Lidova гбепі. — Praha: Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie Ved, 1963. — 779 s.
- 6Vww в кочергах, 175 бу/ww в старій скрині, 175 буяш яя божій (останній) до-
- 399 Зложити голову, 175 змінити ковбасу на сало, 109,424
- 169 Пити шоломом з Дону, 348 питома вага, 28, 350 пиши пропало, 122,414 півтора людського, 228, 260 підаршин ставати, 181, 340 під віконню собак дратовати,
- 01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28