§ 17. Творення фразеологізмів

на базі вільних синтаксичних конструкцій

Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні слово­сполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недокона-ному виді {втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доко­наному {заорати носом, уложити в землю (кого)). Крім них, струк­турною основою можуть бути дієслівно-займенникові {брати своє, чия візьме), дієслівно-прикметникові, власне, дієслова, поєднані із субстантивованими прикметниками {загнати на слизьке, насти зад­ніх). Прототипами ФО виступають також дієслівно-прислівникові {ставати дибки, ходити навшпиньки (перед ким, коло кого)), діє­слівно-дієслівні словосполучення {давати знати). Продуктивний розряд прикметниково-іменникових ФО {тяжкий хліб, золотий фонд (чого), повна хата (кого, чого)), іменниково-іменникових {хід конем, царство тіней)_у іменниково-займенникових {своїм ходом), числівниково-іменникових {шосте чуття), займенниково-займен­никових {сам собою), займенниково-прислівникових {хто куди) та ін. У різних поєднаннях функціонують багатослівні (три і більше) фразеологічні структури: вхопити шилом патоки, вхопити в обидві жмені, гріти зуби на сонці.

Певна частина фразеологізмів утворена на базі різного типу ре­чень: ціни кусаються, кури засміють (кого), язик розв 'язується (в кого, кому, чий), серце співає (чиє, у кого), щоб тобі дихати не далої ("Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд", Марко Вовчок).

138

Птруктурно-екстралінгвістична підоснова фразеологізмів