§ 2. Складні випадки узгодження присудка

з підметом

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 141, 1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини (смислове узгодження в множині робить текст розмовним).

2. Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, присудок ставиться в множині.

3. При підметах типу п’ять чоловік, сто п’ятнад-цять тонн, сімнадцять аґреґатів та ін. присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; вона може позначати пасивність предметів. При позначенні великої кількості предметів теж обирається форма однини.

4. Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька вимагають від присудка форми однини. Відступ від цього правила можливий лише за наявності однорідних членів, дієприкметникових зворотів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множині, наприклад: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком. Порівняйте це речення без підрядного: Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію й забезпечена гуртожитком.

5. Слід ураховувати те, що форма однини присудка більше відповідає традиціям книжно-писемного мовлення, тому відступи від неї повинні бути обов’язково вмотивовані.

6. При підметах, виражених займенниками хто, ніхто, ніщо, ніякий, присудок ставиться у формі однини (Усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з’явитися… Дехто з присутніх на зборах участі в голосуванні не брав).

7. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою (не завжди буває легко встановити, де в словосполученнях типу вагон-лабораторія, вагон-майстерня та ін. прикладка; вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове поняття з двох наявних).

8. Присудок ставиться в однині ще в таких випадках:

а) за наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не - а, не лише - а й);

б) за наявності тематичної близькості однорідних предметів;

в) за наявності повторюваних перед однорідними підметами слів весь, кожен, ніякий;

г) при перелічуванні, особливо в тих випадках, коли висловленню надається підкреслено безособового характеру (у продажу є…);

ґ) зі словами частина, кількість, ряд, число та ін., що мають при собі означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість) і об’єднують однорідні підмети (значна частина …), присудок узгоджується в однині (значну частину наркотиків було вилучено…).