Зв’язок числівників з іменниками
Числівник один узгоджується з іменником у числі, роді й відмінку: один підозрюваний, одна хустка, одним підозрюваним, однією хусткою.
Числівники два, три, чотири, а також складені числівники, останнім компонентом яких є числівники два, три, чотири, вимагають від іменників, які стоять при них, форми називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини: дві сестри, чотири книжки. Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина. Це стосується також іменників ім’я, плем’я: два імені, три племені.
Означення, яке входить до складу словосполучення, може мати форму називного чи родового відмінка множини: три святкові дні (три святкових дні). Такої думки дотримується, наприклад, Н. Потелло. Ми ж поділяємо думку О. Сербенської, І.П. Ющука, Г.І. Гладіної про те, що все-таки потрібно надавати перевагу сполученню три святкові дні, а не три святкових дні. Приклад: На сесії Верховної Ради прийнято сто двадцять два важливих закони. Без означення ми не сказали б інакше, як тільки прийнято сто двадцять два закони, отже, і з означенням ці закони мусять залишатись важливі, а не важливих 1.
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (золото, гордість, значення); що мають форму множини (хрестини, ножиці); а також з іменниками четвертої відміни (теля, лоша, курча). Для переліку вживаються або збірні числівники (двоє ножиць, четверо телят), або звороти зі словами "голів", "штук", тощо (чотири голови телят).
Числівники п’ять, шість і т.д. підпорядковують іменники в родовому відмінку множини: п’ять яблук, шість груш, дванадцять годин. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: чотирьом робітникам, вісьмома будинками.
Після дробових числівників іменник стоїть незмінно в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті процента, двох десятих процента, двом десятим процента, двома десятими процента. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти.
Але якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник набуває форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п’ять з чвертю років.
При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль у називному відмінку однини іменники мають форму родового відмінка множини: тисяча чоловік, мільйон гривень, нуль цілих.
Щодо числівника половина. Половина – це одна з двох рівних частин, на які поділене ціле. З огляду на це, не можна говорити про більшу чи меншу половину. А тому буде неправильно: Більша половина курсантів зав-дання виконала раніше, ніж передбачалося. Треба сказати: Більше половини курсантів завдання виконали раніше, ніж передбачалось або Більша частина курсантів… чи Більшість курсантів… .
Числівники двоє, троє, четверо та інші вживаються:
1) з іменниками, що мають лише форму множини (троє лещат, четверо дверей);
2) з іменниками чоловічого роду на означення осіб, тварин і птахів (четверо коней, семеро орлів, двоє хлопців, троє незнайомих);
3) з іменниками четвертої відміни (четверо телят);
4) з іменниками середнього роду, у тому числі й тими, які позначають назви неістот (двоє озер, троє вікон);
5) з особовими займенниками (їх було п’ятеро, нас з тобою двоє).
Але слід пам’ятати, що збірні числівники надають словосполученням деякий знижувальний відтінок, а тому не можна говорити двоє академіків, троє маршалів, генералів, професорів, президентів тощо, у таких випадках уживають числівники два, три, чотири і т.д.
Для визначення часу в українській мові користуються числівниками кількісними та порядковими. Години називають порядковими числівниками від 1 до 24. Наприклад: Зустрінемося о двадцять другій годині. Кількість хвилин слід називати кількісними числівниками: Відлітаємо з аеропорту Бориспіль о п’ятнадцятій годині 25 хвилин. Якщо треба сказати про орієнтовно визначений між двома годинами час, то вживають прийменник на з порядковим числівником: Я прийду на п’ятнадцяту годину.
Слово "другий" в українській мові вживається як порядковий числівник: Я вже другий раз тобі нагадую про це. В інших випадках використовується займенник інший: Чому не якийсь інший, а саме цей тип людини привабив, запав тобі в душу?
- Тема 1. З історії українського
- § 1. Найважливіші пам’ятки ділової писемності
- § 2. З історії правничої термінології
- Питання для самоконтролю
- Тема 2. Функціональні різновиди літературної мови
- § 1. Стиль і його різновиди
- § 2. Офіційно-діловий стиль
- § 3. Науковий стиль
- § 4. Публіцистичний стиль
- § 5. Художній стиль
- § 6. Розмовний стиль
- Питання для самоконтролю
- З’їзд українських юристів
- Тема 3. Усне ділове мовлення
- § 1. Мова і мовлення.
- Норми української літературної мови
- § 2. Основні орфоепічні норми української мови
- § 3. Наголос і його роль
- Питання для самоконтролю
- Нежный и мелодичный
- Тема 4. Види усного ділового
- § 1. Приватне спілкування
- § 2. Телефонна розмова – специфічний вид
- § 3. Публічне ділове мовлення, його види і жанри
- Основні вимоги до мови оратора
- § 4. Мовний етикет
- Найпоширеніші формули етикету
- Перемогти словом може кожний
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 5. Документ
- § 1. Поняття про текст.
- § 2. Класифікація документів
- § 3. Реквізити. Основні правила оформлення
- Основні правила оформлення документів1
- П о с т а н о в а Про заміну запобіжного заходу
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 6. Вибір слова
- § 1. Точність слововживання
- § 2. Терміни в діловому мовленні
- Граматичне оформлення термінів. У кримінально-процесуальних актах терміни мають свою специфіку граматичного оформлення.
- § 3. Багатозначність слова, або полісемія
- § 4. Синоніми
- § 5. Антоніми
- § 6. Пароніми
- § 7. Стійкі словосполучення. Фразеологізми
- § 8. Іншомовні слова
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 7. Вибір граматичної форми слова в діловому мовленні
- § 1. Складні випадки вибору найдоцільнішої
- § 2. Відмінювання прізвищ
- Прізвища прикметникового походження
- § 3. Географічні назви (топоніми)
- § 4. Особливості вживання в діловому мовленні
- § 5. Правила запису цифрової інформації
- § 6. Особливості відмінювання числівників
- Зв’язок числівників з іменниками
- § 7. Особливості вживання займенників
- § 8. Особливості вживання
- Безособові форми на -но, -то
- Уживання віддієслівних іменників
- § 9. Функціонування прийменників
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 8. Особливості синтаксису
- § 1. Характерні ознаки синтаксису
- § 2. Складні випадки узгодження присудка
- § 3. Складні випадки синтаксичного керування
- § 4. Однорідні члени речення
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 9. Процесуальні акти
- § 1. Мовні особливості процесуальних актів
- Основа мовної композиції обвинувального висновку
- Побудова та мовні особливості постанов
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- 21 Год. 20 хв.
- Тексти для стилістичної роботи