§ 2. Відмінювання прізвищ
Судочинство, як і взагалі всі сфери суспільного життя, потребує чіткого вреґулювання вимови, відмінювання й написання прізвищ.
У постановах, обвинувальних висновках, вироках досить часто доводиться читати: Слідчий, розглянувши кримінальну справу Сирота Геннадія Назаровича, установив...; суд, розглянувши справу Чорновіл Тараса Ілліча, Турчини Ольги Іванівни, установив…; обвинувальний висновок у справі Покотили Валерії Іванівни тощо. Щоб відповісти на запитання, чи немає помилок у наведених прикладах, розглянемо відмінювання прізвищ, які викликають труднощі в їх використанні.
Прізвища відмінюються за двома типами – іменниковим і прикметниковим1.
Серед антропонімів (прізвищ) іменникового походження відомі утворення чотирьох відмін: першої (Кочерга, Сирота), другої (Коваль, Кравчук, Мірошниченко); третьої (Путь, Заморозь), четвертої (Немовля, Теля). Проте іменникові прізвища відмінюються лише за зразком першої та другої відмін.
За зразком першої відміни відмінюються :
1. Усі прізвища (і чоловічі, і жіночі) іменникового типу із закінченням -а (-я) (Негода – Негоди, Сирота – Сироти, Перебендя – Перебенді, Гуща – Гущі, Сура – Сурі).
2. Прізвища, співвідносні з загальними іменниками четвертої відміни (Немовля, Петреня). Ці прізвища втрачають при відмінюванні суфікси -ат (-ят). Порівняйте: Василь Немовля – Василеві Немовлі; немовля – немовляті.
За зразком другої відміни відмінюються:
1. Чоловічі прізвища, тобто з кінцевим приголосним (твердим чи м’яким) та -о (Волох, Гайдай, Чорновіл, Пронько). Наприклад:
Волоха, Волохові (-у), Волоха, Волохом, Волоху (-ові);
Гайдая, Гайдаю (-єві), Гайдая, Гайдаєм, Гайдаю (єві).
Жіночі прізвища цього типу при відмінюванні не змінюють своєї форми.
2. Чоловічі прізвища, співвідносні з загальними іменниками третьої відміни. Порівняйте: Андрія Путя, Андрієві Путю (-еві), Андрія Путя, Андрієм Путем, при Андрієві (-ю) Путю (-еві); путь, путі, путі, путтю, на путі.
Жіночі прізвища цього типу не змінюють своєї форми.
Незмінюваними в українській мові є прізвища, які за своєю формою випадають із системи поділу іменників на відміни, а також іншомовні прізвища з нетиповими для української мови закінченнями (Ле, Вільде, Трублаїні, Ге). Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів. Наприклад: Сербин, Русин, Турчин, Угрин, Волошин, Литвин тощо. Отже, у прикладі, наведеному на початку параграфа, слід писати: Турчин Ольги Іванівни (але Турчина Кирила Сергійовича).
Іноді допускаються помилки при відмінюванні антропонімів на -о, які можуть мати паралельні форми на -а (Ломако і Ломака, Суспо і Суспа, Шкуліпо і Шкуліпа). Слід пам’ятати, що прізвища на -а відмінюються за зразком першої відміни, а на -о – другої, наприклад: Петро Ломака, Петра Ломаки, Петрові Ломаці, Петра Ломаку, Петром Ломакою, при Петрові (-у) Ломаці; Федір Ломако, Федора Ломака, Федорові (-у) Ломаку (-ові), Федора Ломака, Федором Ломаком, при Федорові (-у) Ломаку (-ові).
Не змінюються жіночі прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Покотило Валерія Іванівна; отже, у наведеному прикладі треба писати Покотило Валерії Іванівни.
Граматичні особливості відмінювання
прізвищ іменникового типу
1. Слід пам’ятати, що при відмінюванні прізвищ першої відміни приголосні основи г, к, х у давальному та місцевому відмінках однини чергуються з з, ц, с, тобто фонетичні зміни відбуваються ті самі, що й при відмінюванні загальних іменників, співвідносних з ними (Мураха – Мурасі, при Мурасі; Дука – Дуці, при Дуці; Хандога – Хандозі, при Хандозі).
2. У родовому відмінку однини антропоніми другої відміни завжди мають закінчення -а (-я), хоча співвідносні з ними загальні іменники можуть мати закінчення -у (-ю) (Горох – Гороха, Мороз – Мороза; порівняйте: морозу, гороху).
3. Голосний і в закритому складі, як правило, чергується з о, е у відкритому (Чорновіл – Чорновола, Сивокінь – Сивоконя; отже, у наведеному на початку параграфу прикладі треба: Чорновола Тараса Ілліча).
4. Голосні о, е чергуються з нулем звука (Буренок – Буренка), проте в прізвищах на -оль, -ель о, е зберігаються, не випадають (Куколь – Куколя, Чечель – Чечеля).
5. У прізвищах типу Швець, Жнець відсутня перестановка звуків, характерна для загальних іменників (Швець – Швеця – Швецем; порівняйте: швець – шевця – шевцем).
6. Антропоніми з кінцевим -р відмінюються, як і відповідні загальні іменники, за трьома групами: твердою, мішаною, м’якою (Тур – Тура – Туром; Бондар – Бондаря – Бондарем; Весляр – Весляра – Веслярем). Але в окремих випадках відбувається відхилення у відмінюванні антропонімів від усталених норм. Це стосується прізвища Гончар (Гончар – Гончара – Гончаром; порівняйте: гончар – гончаря – гончарем).
- Тема 1. З історії українського
- § 1. Найважливіші пам’ятки ділової писемності
- § 2. З історії правничої термінології
- Питання для самоконтролю
- Тема 2. Функціональні різновиди літературної мови
- § 1. Стиль і його різновиди
- § 2. Офіційно-діловий стиль
- § 3. Науковий стиль
- § 4. Публіцистичний стиль
- § 5. Художній стиль
- § 6. Розмовний стиль
- Питання для самоконтролю
- З’їзд українських юристів
- Тема 3. Усне ділове мовлення
- § 1. Мова і мовлення.
- Норми української літературної мови
- § 2. Основні орфоепічні норми української мови
- § 3. Наголос і його роль
- Питання для самоконтролю
- Нежный и мелодичный
- Тема 4. Види усного ділового
- § 1. Приватне спілкування
- § 2. Телефонна розмова – специфічний вид
- § 3. Публічне ділове мовлення, його види і жанри
- Основні вимоги до мови оратора
- § 4. Мовний етикет
- Найпоширеніші формули етикету
- Перемогти словом може кожний
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 5. Документ
- § 1. Поняття про текст.
- § 2. Класифікація документів
- § 3. Реквізити. Основні правила оформлення
- Основні правила оформлення документів1
- П о с т а н о в а Про заміну запобіжного заходу
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 6. Вибір слова
- § 1. Точність слововживання
- § 2. Терміни в діловому мовленні
- Граматичне оформлення термінів. У кримінально-процесуальних актах терміни мають свою специфіку граматичного оформлення.
- § 3. Багатозначність слова, або полісемія
- § 4. Синоніми
- § 5. Антоніми
- § 6. Пароніми
- § 7. Стійкі словосполучення. Фразеологізми
- § 8. Іншомовні слова
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 7. Вибір граматичної форми слова в діловому мовленні
- § 1. Складні випадки вибору найдоцільнішої
- § 2. Відмінювання прізвищ
- Прізвища прикметникового походження
- § 3. Географічні назви (топоніми)
- § 4. Особливості вживання в діловому мовленні
- § 5. Правила запису цифрової інформації
- § 6. Особливості відмінювання числівників
- Зв’язок числівників з іменниками
- § 7. Особливості вживання займенників
- § 8. Особливості вживання
- Безособові форми на -но, -то
- Уживання віддієслівних іменників
- § 9. Функціонування прийменників
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 8. Особливості синтаксису
- § 1. Характерні ознаки синтаксису
- § 2. Складні випадки узгодження присудка
- § 3. Складні випадки синтаксичного керування
- § 4. Однорідні члени речення
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 9. Процесуальні акти
- § 1. Мовні особливості процесуальних актів
- Основа мовної композиції обвинувального висновку
- Побудова та мовні особливості постанов
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- 21 Год. 20 хв.
- Тексти для стилістичної роботи