logo
pashuk_r_i_polishuk_n_m_taran_n_e_dilove_movlennya_pravoohor / Пособие

§ 1. Приватне спілкування

і його характерні особливості

Приватне усне ділове мовлення є засобом спілкування людей у процесі виконання ними службових обов’язків, а також засобом спілкування працівників установи чи підприємства з відвідувачами, з представниками інших установ тощо (прийом відвідувачів, бесіда, телефонна розмова і т.ін.).

Бесіда це словесний обмін думками. У бесіді викладаються найголовніші положення теми, даються відповіді на запитання.

Як зазначають фахівці, усне мовлення в цій сфері спілкування характеризується такими рисами: голос не форсується, не напружується, до кінця фрази він помітно знижується, протягом бесіди часто змінюється; темп залежить значною мірою від тематики й ситуації мовлення та від індивідуальних рис мовця; пауз порівняно небагато.

Вимоги до мовлення службової особи досить високі: повна відсутність елементів просторіччя, уникнення елементів професійного жарґону, діалектизмів; лексика загальнолітературна; володіння формулами ввічливості різних типів та ін.

Кілька порад про те, як вести бесіду:

- не намагайтеся видаватись іншим (іншою), ніж ви є насправді;

- не вихваляйтесь у розмові своїми знаннями, успіхами, багатством і т. ін.;

- поважайте думку інших, умійте слухати співрозмовника;

- не виявляйте своє роздратування, невдоволення кимось;

- нечемно шепотіти комусь на вухо в присутності інших;

- говоріть повільно, розбірливо, дивлячись у вічі співрозмовникові;

- показувати пальцями, тримати руки в кишенях чи класти їх на співрозмовника – неввічливо;

- нечемно спілкуватись із кимось у присутності інших мовою, якої вони не знають;

- не перебивайте тих, хто говорить.

(За К. Смолкою)