§ 8. Іншомовні слова
Слова, запозичені з інших мов, становлять близько десяти відсотків словникового складу української мови. Переходячи в іншу мову, слово пристосовується до її закономірностей, фонетично й граматично адаптується. Іншомовні слова в офіційно-діловому стилі вживаються значно рідше, ніж у науковому.
Слід критично ставитися до їх уживання: у документації рекомендується вживати лише ті іншомовні слова й терміни, які або дістали міжнародне визнання, або не мають еквівалента в нашій мові. До міжнародних належать фінансові терміни, терміни бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків, діловодства, зовнішньої торгівлі (бланк, віза, гриф, кредит).
Джерелом формування термінів, що позначали особливі юридичні поняття, було римське право, характерними рисами якого були точність формулювань, простота, зрозумілість. Більшість таких слів дійшла й до наших днів (юстиція [justitia – букв. справедливість] – 1) правосуддя; 2) сукупність судових установ, їхня діяльність або судове відомство; дигести [digesta > digerere – розміщувати в порядку] у Стародавньому Римі – правові збірники систематично розміщених і тематично об’єднаних коротких витягів із законів і творів юристів. Дигести (інша назва – пандекти), складені в VI тис. н.е. у Візантії за імператора Юстиніана, мали як і інституції силу закону)1.
Правильне й доречне вживання іншомовних слів у діловому тексті потребує певних зусиль з боку укладача документа й вимагає від нього знання цілого ряду правил:
1. Іншомовне слово повинно бути необхідним, тобто не мати в українській мові відповідників із тим самим значенням.
2. Іншомовне слово слід вживати саме в тому значенні, з яким воно запозичене.
3. Запозичене слово в тексті документа має бути зрозумілим для тих, хто знайомитиметься з цим документом, опрацьовуватиме його.
4. Не рекомендується в тексті одного документа вживати на позначення того самого поняття і запозичене, і власномовне слово. Автор документа мусить зупинити свій вибір на одному з двох слів і користуватися лише ним.
Характерно, що сьогодні, як зазначає А.С. Токарська, "віддаючи перевагу національним словотворчим зразкам у виробленні термінології з одночасним поєднанням їх з іншомовними елементами, можна спостерігати в галузі терміносистеми права цікаві факти транслітерації й появи багатоваріантних форм номінації в галузі терміносистеми права"2. Автор наводить такі приклади: затвор (від рос. затвор); неустойка (від рос. неустойка); вимагательство, вимагання (від рос. вымогательство); покази, показання, свідчення, зізнання (від рос. показания) та ін.
Як не прикро, але неабияку роль у появі таких небажаних варіантних форм відіграють засоби масової інформації, хоч саме їм має належати роль заслону на шляху до вживання запозичених термінів, як-от: рекет, кілер, омбудсмен та ін.
- Тема 1. З історії українського
- § 1. Найважливіші пам’ятки ділової писемності
- § 2. З історії правничої термінології
- Питання для самоконтролю
- Тема 2. Функціональні різновиди літературної мови
- § 1. Стиль і його різновиди
- § 2. Офіційно-діловий стиль
- § 3. Науковий стиль
- § 4. Публіцистичний стиль
- § 5. Художній стиль
- § 6. Розмовний стиль
- Питання для самоконтролю
- З’їзд українських юристів
- Тема 3. Усне ділове мовлення
- § 1. Мова і мовлення.
- Норми української літературної мови
- § 2. Основні орфоепічні норми української мови
- § 3. Наголос і його роль
- Питання для самоконтролю
- Нежный и мелодичный
- Тема 4. Види усного ділового
- § 1. Приватне спілкування
- § 2. Телефонна розмова – специфічний вид
- § 3. Публічне ділове мовлення, його види і жанри
- Основні вимоги до мови оратора
- § 4. Мовний етикет
- Найпоширеніші формули етикету
- Перемогти словом може кожний
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 5. Документ
- § 1. Поняття про текст.
- § 2. Класифікація документів
- § 3. Реквізити. Основні правила оформлення
- Основні правила оформлення документів1
- П о с т а н о в а Про заміну запобіжного заходу
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 6. Вибір слова
- § 1. Точність слововживання
- § 2. Терміни в діловому мовленні
- Граматичне оформлення термінів. У кримінально-процесуальних актах терміни мають свою специфіку граматичного оформлення.
- § 3. Багатозначність слова, або полісемія
- § 4. Синоніми
- § 5. Антоніми
- § 6. Пароніми
- § 7. Стійкі словосполучення. Фразеологізми
- § 8. Іншомовні слова
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 7. Вибір граматичної форми слова в діловому мовленні
- § 1. Складні випадки вибору найдоцільнішої
- § 2. Відмінювання прізвищ
- Прізвища прикметникового походження
- § 3. Географічні назви (топоніми)
- § 4. Особливості вживання в діловому мовленні
- § 5. Правила запису цифрової інформації
- § 6. Особливості відмінювання числівників
- Зв’язок числівників з іменниками
- § 7. Особливості вживання займенників
- § 8. Особливості вживання
- Безособові форми на -но, -то
- Уживання віддієслівних іменників
- § 9. Функціонування прийменників
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 8. Особливості синтаксису
- § 1. Характерні ознаки синтаксису
- § 2. Складні випадки узгодження присудка
- § 3. Складні випадки синтаксичного керування
- § 4. Однорідні члени речення
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- Тема 9. Процесуальні акти
- § 1. Мовні особливості процесуальних актів
- Основа мовної композиції обвинувального висновку
- Побудова та мовні особливості постанов
- Питання для самоконтролю
- Практичні завдання
- 21 Год. 20 хв.
- Тексти для стилістичної роботи