§ 7. Стійкі словосполучення. Фразеологізми

У мові певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стійким сполученням двох або більше повнозначних слів. Стійкі словосполучення бувають термінологічні, офіційно-ділові й фразеологічні.

Термінологічні стійкі словосполучення (складені найменування) – це назви певних наукових понять. Наприклад, в економіці вживаються такі стійкі словосполучення: акціонерний капітал, грошовий обіг, штрафні санкції.

Офіційно-ділові стійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний, згідно з наказом, місце проживання.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) образно передають єдине поняття й супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: бити чолом (кланятися), накивати п’ятами (втекти).

Розрізняються фразеологізми трьох видів:

а) фразеологічні зрощення – їхнє значення зовсім не вмотивоване значенням окремих слів: точити ляси (говорити пусте), дати драла (втекти), врізати дуба (померти);

б) фразеологічні єдності – їхнє значення вмотивоване переносним значенням окремих слів: у кишені вітер гуляє (безгрошів’я), до останньої крихти (повністю); стер-ти в порошок (знищити);

в) фразеологічні сполучення – їхнє значення вмотивоване прямим значенням окремих слів: здобути перемогу, брати участь, брати на ґлум.

Близькі до фразеологізмів прислів’я, приказки та крилаті вислови: хоч з мосту та у воду; скорчився в три погибелі, чужа душа – темний ліс.

Аналіз мовної практики юриспруденції свідчить про те, що вибір фразеологізмів і стійких словосполучень досить часто відбувається довільно, з почастковим перекладом фразем із російської мови, а не їх відтворенням як фразеологічних одиниць, властивих мові національній. Наприклад: місця не так віддалені (замість: місця не такі далекі) або порочити честь (замість: ганьбити честь).

Позбутися в мовленні деформованих слів і словосполучень правоохоронцям допоможе "Довідник з фахового мовлення для працівників правоохоронних органів" А.С. Токарської (Львів, 1999), укладений на основі найсучасніших довідкових джерел.

Фразеологічні одиниці є стилістичним засобом, що надає емоційності й експресивності мовленню. Тому вони недоречні в процесуальних актах і, навпаки, широко представлені в публічних лекціях, у судових промовах.

Дослідники зазначають, що фразеологізми вживаються в багатьох структурно-композиційних частинах судових промов з однією умовою: вони завжди виражають оцінку, ставлення оратора до предмета мовлення, отже, використовуються під час аналізу обставин справи й доказів, характеристики особистості підсудного й потерпілого, під час аналізу причин скоєння злочину.

У тих структурно-композиційних частинах, де викла-даються конкретні обставини справи без їх оцінки, де подається юридична кваліфікація злочину, фразеологізми відсутні.