§ 4. Особливості вживання в діловому мовленні

форм ступенів порівняння прикметників

У діловому мовленні відносні прикметники переважають над якісними. Проте оскільки якісні прикметники все ж уживаються, то доводиться утворювати від них ступені порівняння (тобто форму для вияву більшої чи меншої міри якості). В українській мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними (високий, вищий, найвищий) і двослівними, аналітичними (високий, більш високий, найбільш високий).

Нагадаємо, як утворюються вищий і найвищий ступені порівняння прикметників, кожний з яких має просту й складену форму.

Вищий ступінь

Проста форма утворюється за схемою:

прикметник + -ш-: далекий – дальший

прикметник + -іш-: складний – складніший

Складена форма утворюється за схемою:

більш + прикметник: більш далекий, більш складний

менш + прикметник: менш далекий, менш складний.

Найвищий ступінь

Проста форма утворюється за схемою:

най + прикметник + ш-: найдальший

най + прикметник + -іш-: найскладніший

Складена форма утворюється за схемою:

найбільш, найменш + прикметник: найбільш, найменш далекий; найбільш, найменш складний.

У діловому мовленні переважають аналітичні форми. Порівняймо: У минулому році підрозділ мав вищі показники. Краще використати аналітичну форму ступеня порівняння прикметника: більш високі.

При творенні ступенів порівняння можливі чергування:

а) приголосних (вузький – вужчий, близький – ближчий, дорогий – дорожчий);

б) основ (великий – більший, малий – менший, хороший – кращий, поганий – гірший).

При творенні ступенів порівняння трапляються два типи помилок:

1. Змішування простої і складеної форм.

Порівняйте:

2. Змішування російських та українських форм. Порівняйте:

Аналогічно утворюються ступені порівняння від якісних прислівників: зрозуміло, зрозуміліше, більш зрозуміло, найзрозуміліше, найбільш зрозуміло.

Ряд прикметників не мають ступенів порівняння, наприклад, ті, у звичайній формі яких виражена найбільша міра якості: голий, босий, сліпий, німий, мертвий, сливовий, лимонний, бузковий та ін.