§ 3. Географічні назви (топоніми)

Географічні назви (топоніми) поділяються на власні та невласні. Невласні назви – це географічна номенклатура: країна, місто, село, півострів, гора, мис, річка, озеро тощо. Власні географічні назви позначають єдині індивідуальні об’єкти: Волинь, Ніжин, Чернігів, Дніпро, Десна.

Усі географічні назви відмінюються за відмінками, більшість змінює свою форму, але деякі з них не змінюються. Географічні назви, співвідносні з іменниками, відмінюються, як іменники першої, другої чи третьої відміни.

Географічні назви, що мають форму множини, відмінюються, як іменники у множині (Карпати – Карпат, Карпатам, Карпати, Карпатами, у Карпатах).

Географічні назви, що мають форму прикметника на -ий, -а, -е, відмінюються, як прикметники (Лозова, Лозової, Лозовій, Лозову, Лозовою, у Лозовій).

Прикметникові топоніми на -ин, -ін(їн), -ів(-їв), -ов, -ев(єв) повністю субстантивувалися і відмінюються, як іменники другої відміни (Київ – Києва, Києву, Київ, Києвом, у Києві).

Складені та складні географічні назви, що складаються з прикметника та іменника, відмінюються в обох частинах (Кривий Ріг – Кривого Рогу, Кривому Рогові(у)).

Географічні назви, що складаються з короткої форми прикметника, прийменника на та іменника, що вказує на розташування населеного пункту, відмінюються в першій частині (Ростов-на-Дону – Ростова-на-Дону, Ростову-на-Дону).

Не відмінюються іншомовні географічні назви, що закінчуються на -е(-є), -і(-ї), -о, у(-ю): Туапсе, Тбілісі, Баку, Марокко.

Географічні назви, ужиті без номенклатурного слова, обов’язково змінюються; ужиті з номенклатурною назвою, яка виражає синтаксичні зв’язки в реченні, географічні назви можуть не змінюватися, а подаватися в називному відмінку. Проте таке вживання топонімів не є усталеним, тобто в більшості випадків географічна назва ставиться в тому відмінку, що й номенклатурна (місто Прилуки – міста Прилук, місту Прилукам, містом Прилуками, у місті Прилуках). Але є випадки, коли топонім, що стоїть біля номенклатурної назви, не змінюється. Це буває в таких ситуаціях:

а) коли топоніми вживаються в спеціальній науковій, військовій, географічній літературі, в офіційних документах (зведеннях, наказах) тощо (Трубопровід повинен пройти від села Пісківка до хутора Крутий Яр);

б) коли топонім є назвою станції, автовокзалу, порту, аеропорту (Через дві години поїзд прибуде до станції Ніжин);

в) якщо географічна назва маловідома або відмінювання її призведе до двоякого тлумачення назви;

г) якщо номенклатурне слово й географічна назва мають не один рід (штат Вірджинія, штатом Вірджинія; півострів Камчатка, півостровом Камчатка);.

ґ) якщо географічна назва складається з прикметника та іменника (міста Середина-Буда, у місті Середина-Буда).

Так само не відмінюються й деякі назви на -а, як Нікарагуа.

Якщо власна назва виступає разом із словом, що є родовим поняттям до неї, то її треба узгоджувати у відмінку: біля села Вишеньок, у місті Луганську, Світловодську. Винятком може бути конструкція, яка має термінологічне значення, або якщо власна назва складається з двох слів – іменника та прикметника: за містом Красний Лиман, хоч можливі форми до міста Кривого Рогу.