З’їзд українських юристів

У революційному вирі, який нахлинув на Україну після Лютневого перевороту, однією з найбільш занедбаних інституцій виявився суд. Аж до початку грудня формально вищим касаційним судом вважався Правительствуючий сенат.

У червні 1917 року в Педагогічному музеї відбувся з’їзд українських юристів, на якому з доповіддю "Про державний лад України на підставі вимог життя й теорії державного права" виступив сам М. Грушевський.

Дуже важливими уявляються рішення з’їзду про впро-вадження судочинства на мові того народу, серед якого суд відбувається. У зв’язку з цим делегати визнали конче необхідним запровадження в судах і нотаріаті України української мови з забезпеченням прав меншостей, обрання й призначення на відповідні судові посади українців або осіб, які знають українську мову та місцеве життя, повернення до рідної землі юристів-українців, негайну роботу щодо встановлення української правничої термінології. Делегати визнали необхідним створення окремої комісії при УЦР для видання всіх сучасних актів українською мовою.

Щодо практичного здійснення організації суду в Україні, з’їзд довів до відома Центральної ради, що судові установи на чолі з Вищим краєвим судом повинні бути не лише українськими у всіх інстанціях, а й незалежними від російського уряду.

Та на перешкоді українізації суду стояли органи Тимча-сового уряду.

(З журналу "Право України").

Текст 7.

При визначенні основних рис нової поліції треба насамперед виходити з її соціального призначення. Це повинна бути не карально-охоронна сила, яка піклується головним чином про інтереси держави та намагається схопити злочинця, а демократичний інститут, невід’ємна частина суспільства, покликана перш за все захищати законні права та інтереси особи, ґарантувати людині безпечні умови життя. (У програмних документах реформи поліції Канади добре сказано: "Поліція не може більш розглядатися як командос, який закинуто в суспільство, щоб визволити його від зла. Поліція – це суспільство, суспільство – це поліція").

(З книжки).