logo
Лекції

Мова як суспільне явище. Функції мови

Мова – суспільне явище вже за своїм походженням, бо вона виникає лише в людському суспільстві для задоволення потреби членів суспільства у спілкуванні. Крім того, існування та розвиток мови залежить від стану й життя суспільства. Мови, які перестають всебічно обслуговувати суспільство, вимирають (старослов’янська, латинська тощо); народ, який втрачає свою мову, зникає.

У свою чергу, суспільство теж не може існувати без мови, бо, на відміну від таких суспільних явищ, як державний устрій, правові, моральні та релігійні погляди, мова обслуговує суспільство в усіх сферах людської діяльності. Дитина, позбавлена людського оточення, не може навчитись мислити й говорити (порівняйте із твариною).

Обов’язковим компонентом мовної діяльності є мова, “існуюча й для інших людей, і лише тим самим існуюча для мене самого” (моя мова існує тоді, коли мене розуміють), тобто мова – суспільне явище (не біологічне, не психічне).

Мова – невід’ємна ознака людського колективу. Вона є багатофункціональним явищем, тобто виконує багато різних функцій у суспільстві: вона є не лише засобом спілкування (комунікативна функція), формування та вираження думки (конструктивна функція та експресивно-виражальна), а й допомагає в накопиченні, збереженні та передачі культурно-історичного досвіду (акумулятивна). Ці функції називають основними, бо вони виявляються в будь-якому випадку вживання мови.

Існують також вужчі, часткові функції: гносеологічна, ідентифікаційна, естетична, магічна, гіпнотична, сигнальна, виховна та ін.

Як суспільне явище мова зберігає в собі всю інформацію про навколишній світ, вироблену всіма членами певної мовно-етнічної групи.

Мова відбиває й розвиток суспільства (зближення й розмежування діалектів; впливи інших мов (російської, польської, тюркських та ін.); лексичний склад), його соціальну диференціацію (професійні діалекти, арго, жаргони).

Але мова розвивається за власними законами. Лише словниковий її склад в основному безпосередньо відбиває суспільні зміни.