Повні й неповні омоніми
Розрізняють омоніми повні та неповні. Повні (абсолютні) омоніми зустрічаємо в межах однієї частини мови, їх звуковий склад збігається в усіх граматичних формах: двір (‘господарська ділянка, на якій розміщені будівлі та місце біля них’) і двір (‘монарх і його оточення’); деркач (‘невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, що має характерний скрипучий крик’) і деркач (‘стертий віник’); сага (‘давньоскандинавське чи давньоірландське епічне сказання’) і сага (‘річкова затока’); бігун (‘той, хто може швидко й легко бігти, бігати’), бігун (‘полюс’) і бігун (‘один із двох спарованих каменів для розтирання зерна, подрібнення каміння тощо в дробильній машині’); курити, точити (воду, ножа), моторний, донести; коса, ключ тощо. Такі слова ще називаються власне омонімами.
Неповні омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах, наприклад: биток (‘шматок свинцю, палиця тощо, взагалі предмет, яким б’ють у грі’) і форма родового відмінка однини слова битки (‘круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса’). Називний відмінок множини першого слова і другого також збігаються; баранці, кадри, рись, ласка та ін.
Неповні омоніми поділяються на кілька підгруп:
а) омофони –це слова, у яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні: сонце – сон це, про те – проте, за те – зате, мріяти – мрія ти, по стелі – постелі; орел, сокіл (птахи), Орел, Сокіл (прізвища), гриби – греби, кленок – клинок, тони – тонни, бона – бонна, Роман – роман, Вікторія – вікторія.
б) омографи – слова, у яких однаковим є тільки написання, а звучання і значення різні: óрган – оргáн, зáмок – замóк, білúзна – білизнá, прúклад – приклáд, áтлас – атлáс, гóри – горú, рáдій – радíй, дорóга – дорогá, óбід – обíд, брáти – братú, нáсип – насúп); глáдкий (‘без загинів, виступів, рівний’) і гладкúй (‘який має повне тіло, вгодований, ситий’). Такі слова розрізняються наголосом.
в) омоформи – це однакові форми слів. Це збіг форм слів тільки в одному якомусь граматичному значенні: три (числівник) і три (дієслово в наказовому способі), мила (прикметник) і мила (дієслово), налив (іменник) і налив (дієслово), мати (іменник) і мати (дієслово), шию (іменник) і шию (дієслово) тощо.
У словнику повні (абсолютні, лексичні) омоніми та омографи реєструються як окремі слова. Омофони та омоформи спостерігаються в мовленні і словниками не фіксуються.
- Тема 1. Мова як суспільне явище. Українська мова в колі інших мов світу. Поняття літературної мови
- Мова як суспільне явище. Функції мови
- Місце української мови серед мов світу
- Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. Людей. Літературна мова. Поняття мовної норми
- Поняття державної мови
- Питання для самоконтролю
- Тема 2. Стилі та форми мовлення
- Функціональний стиль. Стилістична норма
- Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- Експресивні стилі української мови
- Усна та писемна форми мовлення
- Питання для самоконтролю
- Тема 3. Лексикологія. Предмет лексикології. Лексичне значення слова
- Предмет лексикології
- Слово як одиниця мови
- Лексичне і граматичне значення слова
- Основні типи лексичних значень слова
- Питання для самоконтролю
- Тема 4. Багатозначність слів у сучасній українській мові
- Багатозначність слів у сучасній українській мові
- Значення багатозначного слова
- Переносне значення й переносне вживання слова
- Види переносних значень і переносних вживань
- Стилістичне використання багатозначності
- Особливості перекладу багатозначних слів
- Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів
- Питання для самоконтролю
- Тема 5. Омоніми
- Поняття омонімії
- Омонімія та полісемія
- Повні й неповні омоніми
- Джерела омонімії
- Міжмовні омоніми
- Стилістичні можливості омонімії
- Неточності, що можуть виникати при використанні омонімів
- Питання для самоконтролю
- Тема 6. Пароніми
- Поняття паронімії. Види паронімів
- Види семантичних зв’язків між паронімами. Максимальна та мінімальна паронімія
- Міжмовні пароніми. Неточності при використанні паронімів
- Стилістична роль паронімів
- Питання для самоконтролю
- Тема 7. Явище синонімії в сучасній українській мові
- Поняття синонімії
- Однорівнева й міжрівнева синонімія
- Синонімічний ряд
- Абсолютні та неповні синоніми
- Особливості перекладу синонімів
- Стилістичне використання синонімів
- Питання для самоконтролю
- Тема 8. Антоніми
- Поняття антонімії. Антонімія на різних рівнях мови
- Види семантичних антонімів
- Однокореневі та різнокореневі антоніми
- Антоніми багатозначного слова
- Особливості використання антонімів та їх стилістичні функції
- Стилістично невиправдане вживання антонімів
- Питання для самоконтролю
- Тема 9. Склад лексики сучасної української літературної мови за походженням
- Індоєвропейська, спільнослов’янська, східнослов’янська та власне українська лексика
- Характерними для власне українських слів є також суфікси:
- Лексика іншомовного походження
- Слова, запозичені з інших слов’янських мов. Старослов’янізми
- Запозичення з неслов’янських мов
- Фонетичне та морфологічне засвоєння іншомовних слів
- Особливості вживання та стилістичні функції іншомовних слів
- Питання для самоконтролю
- Тема 10. Стилістична диференціація лексики сучасної української мови
- Стилістично нейтральна лексика
- Стилістично забарвлені слова
- Емоційно-експресивне забарвлення слів
- Стилістичні функції книжної та розмовної лексики
- Питання для самоконтролю
- Тема 11. Лексика української мови з точки зору вживання
- Загальновживана лексика
- Лексика обмеженого вживання
- Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.
- Питання для самоконтролю
- Тема 12. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови
- Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови
- Неологізми
- Функції неологізмів
- Застарілі слова
- Номінативні та стилістичні функції застарілих слів
- Питання для самоконтролю
- Тема 13. Фразеологія. Предмет фразеології. Типи фразеологічних одиниць
- Фразеологія як розділ мовознавства
- Визначення поняття фразеологічної одиниці
- Питання класифікації фразеологічних одиниць
- Джерела української фразеології
- Стилістичне використання і трансформація фразеологічних засобів мови
- Особливості перекладу фразеологічних одиниць
- Питання для самоконтролю
- Тема 14. Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова
- Етимологія як розділ мовознавства
- Народна етимологія
- Стилістичні можливості етимології
- Питання для самоконтролю
- Тема 15. Лексикографія
- Предмет лексикографії
- Загальна характеристика словників
- Типи словників Перекладні словники
- Тлумачні словники
- Словники синонімів, антонімів, паронімів
- Орфографічні, орфоепічні та інші словники правильності мови
- Фразеологічні словники
- Список словників
- Питання для самоконтролю
- Тема 16. Фонетика. Фоностилістика. Орфоепічні норми української літературної мови
- Поняття орфоепії
- Вимова голосних звуків в українській мові
- Вимова приголосних звуків
- Вимова абревіатур
- Тема 17. Асиміляція, зміни приголосних при збігу, спрощення в групах приголосних
- Асиміляція приголосних у потоці мовлення
- Зміни приголосних при збігу їх
- Спрощення приголосних у звукосполученнях
- Тема 18. Милозвучність мовлення
- Милозвучність мовлення
- Засоби милозвучності української мови
- Наголос
- Питання для самоконтролю
- Які функції може виконувати наголос?
- Тема 19. Фоностилістика
- Інтонаційна виразність мовлення
- Використання засобів фонетики у стилях літературної мови
- Питання для самоконтролю