logo
Лекції

Місце української мови серед мов світу

Усі мови світу вчені класифікують за двома ознаками: походженням (генеалогією) й типом, будовою (типологією). За генеалогічною класифікацією українська мова належить до індоєвропейської сім’ї. Є ще угро-фінська, тюркська, іберійсько-кавказька, семіто-хамітська, монгольська, малайсько-полінезійська, китайська, тибетська та інші сім’ї мов. Окрему сім’ю становить японська мова.

До індоєвропейської сім’ї належить кілька груп мов: слов’янська, романська (французька, іспанська, італійська, португальська, румунська, молдовська, провансальська, ретороманська мови), германська (англійська, німецька, голландська, шведська, норвезька, датська мови), балтійська (латиська, литовська, латгальська мови), кельтська (бретонська, валлійська, ірландська мови), індійська (хінді, урду, бенгальська, циганська мови), іранська (перська, таджицька, афганська, осетинська мови), грецька, вірменська, албанська та ін.

Слов’янська група мов складається з трьох підгруп: східнослов’янської, західнослов’янської, південнослов’янської. До східнослов’янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов’янської – польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо- та нижньолужицька (Німеччина); до південнослов’янської – болгарська, сербо-хорватська, словенська, македонська, старослов’янська.

Усі слов’янські мови мають одне джерело: праслов’янську або спільнослов’янську основу, яка існувала у вигляді слов’янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н. е. до V століття н. е. З перетворенням і формуванням слов’янських племен в окремі народності сформувалися й усі слов’янські мови. Цей процес був тривалим і неоднаковим для всіх народів. Кожна із слов’янських мов зберегла багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці, але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби.

Українська мова є спадкоємицею мов ще тих слов’янських племен, що населяли територію сучасної України, – полян, древлян, сіверян, тиверців, уличів та ін.