Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови

Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових слів та зникненням старих. Це зумовлює постійну наявність у мові двох шарів лексики: активного й пасивного. Процес появи нових слів випереджає процес виходу з ужитку таких, що позначали старі явища й реалії, тому мова лексично весь час збагачується. Збагачується вона ще й тому, що не всі слова зникають назавжди. Часом вони повертаються до активного вжитку, набувши нового значення, наприклад, дружина.

В активному словнику мови перебувають слова, що в даний час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни.

Пасивний запас української лексики становлять:

а) слова, що вже застаріли й вийшли або виходять з ужитку;

б) нові слова, які ще не закріпилися й не стали в мові загальновідомими та загальновживаними.

Отже, у пасивному запасі української лексики зберігаються історизми, архаїзми та неологізми.