logo search
Лекції

Поняття синонімії

Синоніми (від грец. ‘однойменний’) – слова (переважно однієї частини мови) або їх окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси, словотвірні типи, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції, що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні або майже тотожні значення (із можливими відмінностями в стилістичних та граматичних характеристиках та у сполучуваності).

Синонімія найповніше й найвиразніше виявляється в лексиці, де значно повніше представлена в абстрактній лексиці порівняно з конкретною, на рівні переносних значень порівняно з прямими, у стилістично забарвленій лексиці порівняно з нейтральною. Це явище є небажаним у сфері термінології.

Функції семантичного і стилістичного характеру, які доцільно брати до уваги для адекватного визначення суті синонімії серед різних типів семантичної близькості й установлення синонімії, такі:

  1. функція семантичного добору слова з ряду можливих назв для уточнення, виділення різноманітних відтінків у характеристиці поняття з метою адекватного його позначення: “Все... мучить, гризе і точить душу” (Н. Кобринська); “Не дала вона (дружина) Миколі Степановичу ні дітей жаданих, ні бажаного затишку” (Б. Антоненко-Давидович); “Він не жив, не милувався красою, поезією, коханням, а лише існував, обідав, чай пив” (Г. Хоткевич);

  2. функція стилістичного добору слова з ряду можливих назв із метою адекватно оформленого (у функціонально-стильовому, емоційно-оцінному і под. аспектах) позначення відповідного поняття: “Я вже сказав: ми не лопаєм, а годуємось, як і належить людям благородним” (О. Ільченко); “– Цебто вона [баба] неправдива людина? – Зовсім-таки брехлива” (І. Нечуй-Левицький). Порівняйте також випадки вибору того чи іншого синоніма в таких, наприклад, рядах з нейтральною, піднесеною або евфемістичною й зниженою конотаціями компонентів, як померти, заспокоїтися, здохнути; спати, відпочивати (напр., в армії: “Особовий склад роти відпочиває”); розвідник, шпигун (“наш” розвідник, але “їхній” – шпигун); ведмідь, великий (як евфемізм у Карпатах);

  3. функція підсилення семантичної або емоційно-експресивної характеристики поняття й одночасно ніби підшукування найточнішої назви для нього шляхом нанизування, нагромадження слів (ампліфікація);

  4. функція заступлення, заміни з метою уникнення повторень в одному контексті тих самих одиниць: “Він нікого не зачіпав, і його ніхто не займав” (Марко Вовчок).