Особливості перекладу синонімів

Синоніми, як ми вже з’ясували, можуть відрізнятися семантичними відтінками, стилістичним забарвленням, закріпленістю за певним стилем мовлення, сполучуваністю тощо. Усі ці чинники треба враховувати, добираючи при перекладі слова з синонімічного ряду. Наприклад, для перекладу російського слова выражение (‘фраза, мовний зворот’) в українській мові доречно було б уживати слово вислів, а не вживане всюди вираз, основним значенням якого є ‘вияв настрою, почуттів на обличчі’: “Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості” (С. Журахович); “Від таких висловів, як “оклик дум”, “сонний шум” і т. ін. просто в голові паморочиться” (М. Коцюбинський).

Сплутування синонімів маємо й у таких реченнях: “Мій син на таке не здібний” та “Молоді виявилися здатними учнями своїх батьків та дідів”. Здібний і здатний у наведених прикладах слід поміняти місцями, перше слово означає ‘талановитий’, а друге – ‘спроможний на щось’, наприклад: “Мартович був надзвичайно здібний і дома ніколи не вчився” (В. Стефаник); “Перед чужими тільки й чуєш про Василя, який він розумний та до всього здатний” (Панас Мирний). Сплутування зумовлене тим, що в російській мові обидва значення передаються одним словом – способный.

Отже, добираючи слово до перекладу, слід ураховувати особливості його значення та функціонування.