Характерними для власне українських слів є також суфікси:

-їй: плаксій, водій; -інн-: горіння;

-ень: красень; -ищ-: днище, горище;

-шн-: дітлашня; -от-: голота, босота;

-неч-: ворожнеча; -анн-: зростання;

-енн-: знищення; -ач: викладач;

-аль: скрипаль; -ив-: вариво, печиво;

-иськ-: хлопчисько; -юк-: злюка;

-юр-: носюра; -ар-: нездара,

-езн-: старезний; -елезн-: довжелезний;

-ісіньк-: гарнісінький; -юсіньк-: тонюсінький

-есеньк-: малесенький;

та префікси:

су-: субір, сузір’я, сукупний; по-: посадити, подвір’я;

перед-: передбачати, передвечірній; прі-: прірва, прізвище.