Загальновживана лексика

Лексика української мови неоднакова за сферою вживання. Одні слова входять у загальнонародний фонд, який знають і використовують усі його носії незалежно від місця проживання, професії, суспільного стану, освітнього рівня тощо. Такі слова належать до лексики загальнонародного вживання (загальновживаної). Слова цієї лексики зустрічаються не тільки в усному, а й у письмовому мовленні, виражають важливі, життєво необхідні поняття. Це назви:

1) спорідненості, свояцтва, родинних стосунків: баба, дід, батько, мати, діти, дочка, син, внуки, дитина, тітка, дядько, дядина, жінка, чоловік, зять, невістка, племінниця, племінник, прабаба, прадід, свекор;

2) частин організму людини і тварини: голова, очі, вуха, ніс, щоки, рука, нога, долоня, живіт, зуби, губи, кістка, коліно;

3) тварин: кінь, корова, вівця, вовк, їжак, лисиця, олень;

4) птахів: ворона, голуб, горобець, ластівка, орел, перепілка, синиця;

5) риб: лящ, окунь, короп, лин, щука;

6) рослин: верба, калина, береза, горох, овес, жито, коноплі, малина, ожина;

7) предметів, явищ природи: берег, вітер, град, дощ, камінь, мороз, ріка;

8) понять часу: весна, .осінь, зима, літо, день, ніч, вечір, ранок;

9) знарядь праці, засобів пересування: вила, граблі, сапа, пила, віз, човен;

10) житла й частин його: хата, стеля, поріг, вікно, двері, піч, сіни та ін.;

11) предметів харчування і страв: молоко, м’ясо, мед, хліб, борщ, куліш;

12) одягу і взуття: сорочка, кожух, хустка, шапка, чоботи, черевики;

13) предметів домашнього вжитку: віник, відро, ложка, миска, ліжко, лава, стіл:

14) почуттів і психічного стану людини: спокій, радість, жаль, гнів, страх;

15) дій і трудових процесів: нести, пекти, варити, різати, косити, згрібати, тесати, читати;

16) кольору, смаку, розміру, ваги тощо: жовтий, зелений, солодкий, кислий, широкий, великий, важкий, легкий;

17) військових понять і зброї: військо, битва, куля, оборона, рушниця;

18) понять і предметів культури, мистецтва: дума, живопис, опера, книга, бандура, струна, пісня;

19) суспільно-політичні: держава, народ, селянин, господар;

20) числових понять: два, дванадцять, двадцять, сто, тисяча;

21) службові слова: і, та, з, до, на тощо.

Використання таких слів нічим не обмежене. Називаються такі лексичні одиниці загальновживаними і складають базу для творення найрізноманітніших слів, що робить можливості розширення словника української мови практично невичерпними. Так, від слова сніг утворилося багато простих і складних слів: сніговий, снігозатримання, снігур, сніжний, сніжечок, сніжка, сніжина, сніжинка, сніжиночка, сніжити, сніжистий, сніжисько, сніжник, сніжниця, сніжно, сніжок, сніговик, сніговій, снігоочищення, снігоочищувальний, снігопад, снігоподібний, снігоприбиральний, снігоприбирач, снігорозорювач, снігорозтавання, снігоступ, сніготанення тощо.