logo
Терехова

4.4.5. Реферований переклад

Реферований переклад - це такий вид письмового перекладу, в якому зміст першотвору передається скорочено, стисло, так що вся основна інформація вміщується в ньому. Реферований переклад використовується для відтворення будь-якого тексту, крім художнього поетичного. Як правило, його застосовують у роботі в науково-дослідних або інформаційних установах, бібліотеках, тобто там, де є необхідність швидкого ознайомлення з основними ідеями твору (статті, брошури, монографії та ін.).

Реферований переклад (реферат) складається за планом: тема, предмет, характер і мета роботи; у ньому зазначаються конкретні результати роботи, наводяться експериментальні, теоретичні, описові дані, при чому перевага надається новим знанням, відкриттям, іншій актуальній інформації, висновки тощо. У рефераті дозволяється обмежуватися визначенням теми та основними результатами дослідження, спостереження та ін.

Порядок виконання реферованого перекладу такий:

  1. прочитати текст; переконатися, що він є цілком зрозумілим; якщо це не так, перекласти його повністю або заповнити наявні прогалини;

  2. визначити ті абзаци (або більші уривки тексту), що містять основні ідеї чи основний зміст першотвору; виокремити їх; підготувати робочий варіант перекладу;

  3. за допомогою мовних зв'язуючих елементів (сполучників, сполучникових слів та ін.) поєднати виділені уривки тексту

13*

99

в суцільний текст, логічно побудований, послідовний, лаконічний, "відшліфований";

  1. вичитати зроблений переклад; відкласти на декілька днів для повторної вичитки. За браком часу етап відстоювання тексту можна замінити своєрідним рецензуванням, тобто слід дати вичитати текст іншому перекладачу;

  2. якщо оригінал являє собою вузько спеціалізований текст, обов'язково необхідно проконсультуватися з фахівцями відповідної галузі науки, техніки тощо;

  3. вичитати текст перекладу повторно, виправити при необхідності; звірити з оригіналом;

7) переписати текст МП на чистовик і передати його до друку. Обсяг зробленого таким чином перекладу становить

приблизно одну третину або не більше, ніж дві третини від обсягу оригінального тексту.

Основними вимогами щодо реферованого перекладу є такі: використання стандартної термінології, добір еквівалентів до нових термінів, мовних кліше або опис поняття, якщо еквівалента в МП не існує; дотримання стилю оригінального твору (публіцистична стаття перекладається публіцистикою, науково-технічна література - мовою науково-технічної літератури і т. ін.); всі абревіатури та скорочення розшифровуються; якщо наявні формули, вони обов'язково передаються в рефераті; за необхідності використовується міжнародна система одиниць. Решта вимог стосується будь-якого перекладу.

Іноді реферованим перекладом можуть слугувати тези або висновки з наукової, технічної статті чи іншого тексту. Саме за таким принципом побудовані реферовані журнали (тобто тематичні та галузеві збірники реферованих наукових або технічних перекладів), здебільшого англійською мовою, що стали дуже популярними у XX столітті. Працюючи з іншомовною літературою або документами, перекладач виконує два види рефератів: 1) реферат, що стисло передає основні положення, тему, мету першотвору; 2) реферат, у якому вміщуються всі основні положення твору МО в узагальненому вигляді, з наведенням основних фактів та висновків.

Реферовані переклади, як правило, робляться з нових наукових, технічних, іноді публіцистичних творів (тобто

100

нехудожніх текстів), тому їхнє значення для розвитку економіки, науки і техніки важко переоцінити.

4.4.6. Анотований переклад

У XX столітті потреби сучасності викликали до життя створення перекладу, ще більш короткого за реферований, але такого, що точно і лаконічно передає зміст першотвору. Саме так було створено анотований переклад, мета якого не тільки проінформувати читача про той чи інший твір, а й зацікавити його, визвати бажання прочитати твір у повному обсязі, рекламувати й популяризувати авторів та їхні праці. Фактично анотований переклад являє собою коротку характеристику оригінального твору з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Перекладач намагається сповістити про твір, прорекламувати його, але не говорити про його зміст конкретно, детально й цілісно. Він повинен зорієнтувати читачів, на яку соціальну, професійну та вікову категорію людей зорієнтований даний твір, кінофільм, препарат і т. ін.

При анотованому перекладі немає необхідності вказувати розділи, параграфи, розмір праці МО. Його обсяг становить не більше півсторінки (3-7 речень). Анотація на друкований твір з природознавства, технічних та суспільних наук вимагає від перекладача зазначити тип першотвору, основну тему, проблему, об'єкт, цілі роботи та її результати. Вона визначає актуальність та новизну даної праці у порівнянні з іншими творами подібної тематики.

Щоб правильно заанотувати текст, необхідно виконати таку послідовність дій:

  1. ознайомитися з текстом МО повністю, детально; переконатися в тому, що ви правильно і цілком зрозуміли його;

  2. визначити тему, ідею твору, коротко - зміст (сюжет); занотувати;

  3. стисло і лаконічно перефразувати МП занотований матеріал так, щоб не розкривати зміст (сюжет) твору, а лише зацікавити читачів;

14 — 2-3191

101

4) перевірити текст анотованого перекладу; при необхідності зробити правку; подати до друку.

У XVII - XVIII століттях своєрідною анотацією були короткі повідомлення про зміст твору (наукового чи художнього), що передували викладу основного змісту, а також підзаголовки до творів.

Сфера застосування анотованого перекладу дуже широка. Такі переклади робляться з будь-якого твору (у тому числі й художнього) або добірки творів. Цілі виконання анотованого перекладу залежать від замовника (наприклад, для звукового оформлення рекламного ролика у засобах масової інформації; для пояснення, як правильно вживати медичні, хімічних та ін. препарати; для повідомлення про певні важливі події сьогодення та у ретроспективі і т. ін.). Найбільше значення має анотований переклад наукових, публіцистичних та технічних праць.

4.4.7. Скорочений переклад

Переклад, у якому не відтворено повністю текст МО з певних причин і повністю або частково змінена структура, називається скороченим. Фактично реферат та анотація є різновидами скороченого перекладу, тому слід говорити про власне скорочений переклад, тобто відображення певних частин, аспектів першотвору. Як правило, скорочений переклад виконують на замовлення із зазначенням, які саме розділи або частини слід перекладати, а які можна опустити. Найчастіше опускаються вислови естетичного, релігійного, політичного та ін. змісту, що є суперечливими з позиції певного часу, доби, панівних соціально-політичних, релігійних та ін. поглядів, які автор вкладає в уста персонажа твору. Якщо сюжетні лінії твору МО були перевантажені історичними, політичними та ін. поясненнями, останні також скорочувалися. Скороченим може бути перекладений твір для дорослих, адресований для прочитання дітям.

Скорочення перекладів може здійснюватися з ідеологічних міркувань, якщо позиція автора твору та його погляди, висловлені від імені персонажа, суперечать ідеологічним настановам уряду, церковним канонам та ін. Наприклад, у період "холодної війни" в

102

колишньому СРСР видавалися скороченими ті твори, частини яких вміщували антирадянські або антикомуністичні ідеї. Саме такі уривки викидалися і не підлягали перекладу. Якщо ними був наповнений весь текст, переклад його зобороняли (див. детально 3.8.).

Іншою причиною скорочення творів при перекладі є економічний стан країни-видавця. Так, у 80-ті роки XIX століття, коли в Україні було обмаль перекладених творів західноєвропейських і американських письменників та поетів, тексти скорочувалися майже на 50 % з метою якомога більшого ознайомлення з ними українських читачів. До скорочених перекладів іноді також звертаються за браком часу.

У 20-ті роки XX століття, як відомо з історії і суспільствознавства, в Україні надзвичайно гостро стояла проблема ознайомлення населення з класичною світовою літературою. Оскільки економічний стан країни не дозволяв друкувати переклад таких творів у повному обсязі (бракувало друкарського паперу), доводилося обмежуватися скороченими їх перекладами українською мовою. Пізніше, у 30-60-ті роки XX століття, всі скорочені переклади були замінені повними варіантами.