3.8.3. Специфіка діяльності вітчизняних перекладачів у роки "холодної війни"

68

Після закінчення другої світової війни між колишніми союзниками невдовзі виникли розбіжності у поглядах на післявоєнну організацію світової безпеки. У 1945 році СРСР виступив з пропозицією звільнити колонії Англії, Франції, Голандії та ін. Така пропозиція загострила стосунки між Західною та Східною Європою, але СРСР не припинив своєї діяльності щодо підриву колоніальної політики західних країн, проводячи його під гаслом інтернаціоналізму і національно-визвольного руху. Таким чином, у повоєнні роки починається поширення інтересів СРСР у країнах Африки, Азії, Південної Америки. Особливо різко на такі події відповів прем'єр-міністр Великої Британії У. Черчіль у 1947 році. Він обгрунтував необхідність змінити ставлення країн капіталістичного табору до СРСР у зв'язку з політичними подіями в світі ["Правда" 1989: 4]. Американські журналісти, коментуючи промову У. Черчіля, назвали таке відношення до СРСР холодною війною. Почалася активна діяльність по безпідставному звинуваченні колишнього СРСР у антилюдяності, політиці антагонізму до "буржуазного Заходу", викритті

"безперспективності" його державних устоїв тощо. СРСР відповідно критикував політику країн Західної Європи, США тощо. Так, капіталістичні країни було звинувачено у наявності бідності й злиднів, несправедливе ставлення до темношкірого населення, комерційній діяльності, провокаціях. СРСР звинувачували у порушенні прав людини, приниженні статусу колгоспників, створенні таборів для політичних в'язнів та ін. Представники науки, культури і політики, які не підтримували політику СРСР, були ув'язнені або депортовані з країни. Саме на них розраховували політики "капіталістичного Заходу" того часу. Твори цих людей перекладали і видавали великими тиражами за кордоном, їх нагороджували престижними преміями, підносили їхню діяльність, підтримували матеріально. Особливо відзначали тих, хто у своіх працях проводив антирадянську політику і пропаганду капіталістичних устоїв життя. Так побачили світ твори російського письменника О. Солженіцина, українських поетів та письменників В. Симоненка, Л. Костенко, І. Дзюби та ін. Відповідно в колишньому СРСР тенденційно добиралися, були перекладені й видавалися великими тиражами твори тих західних письменників та поетів, які викривали негаразди західних країн (наприклад, твори Т. Драйзера, Д. Рінальді, А. Зегерс, Р. Роллана,