4.1.6. Принцип урахування адресата перекладу

Принцип урахування адресата перекладу визначається тим, що переклад повинен завжди виражати таку саму комунікативну спрямованість і урахування адресату (реципієнта), як і оригінальний текст, адже по-різному можна перекладати один і той самий твір для представників різних національних культур - чукчів, африканців, українців та ін., оскільки кожна нація сприйматиме

73

його по-різному; представникам одної нації певні країнознавчі одиниці є зрозумілими, а для інших - потребують додаткового пояснення. При цьому слід обов'язково враховувати національні культурні особливості, оскільки один і той самий жест, дія та ін. може в різних культурах мати неоднакове трактування.

По-різному будуть виглядати й переклади одного й того ж твору для різних вікових груп людей (наприклад, для дітей дошкольного віку, школярів та дорослих, для тих, хто знає мову, і тих, хто тільки починає її вивчати і т. ін.). На цей критерій вперше звернув увагу Т.Севорі, який зазначав, що вибір варіанту перекладу залежить від типу читача-адресата. Дослідник виділяє 4 типи читачів:

1. читачі, які взагалі не знають МО;

2. читачі, які вивчають МО опосередковано через переклад;

3. читачі, які знали МО, але майже повністю забули її;

4. ті читачі, які добре знають MO [Savory 1952].