10-2-3191 69

літературу "втраченого покоління" та ін.). Часто такі твори публікувалися у перекладах скорочено, лише ті розділи, де можна було бачити згадану вище пропаганду і політику. Решту твору відкидали, не зважаючи навіть на викривлення суспільної позиції автора, його поглядів тощо.

Аналогічним було ставлення до музикантів, співаків, науковців, акторів, інших культурних та державних діячів. Від цього дуже постраждали філософські концепції

західноєвропейських вчених (пор. видання філософських творів ідеалістів 1960-70х років видання і 1998-2002 pp.).

У даній ситуації перекладачі опинилися в дуже складному становищі. З одного боку, вони повинні були дотримуватися принципів адекватного перекладу, згідно з якими твір необхідно було відтворювати суцільно, передавати повністю і зміст, і форму, і авторську спрямованість, не викривляючи його ідейної суті. З іншого боку, існували жорсткі норми дозволеного при перекладі і цензура, яка могла заперечити публікацію або дозволити її. У таких умовах могли працювати далеко не всі. До того ж велика кількість заборон щодо літератури різних галузей не давала можливості вибору творів для перекладу: дуже обмежене коло творів різних галузей науки і техніки потрапляло в країну; існувало державне замовлення, в межах якого слід було працювати. У цей час багато перекладачів облишили свою діяльність, інші звернулися до методично-викладацької, наукової діяльності, перекладали у повному обсязі художні твори історично нейтральних періодів.

Холодна війна тривала до 1985 року, періоду, коли в СРСР почалася перебудова, і погляди й ставлення до багатьох творів, авторів, державних діячів тощо були переглянуті і радикально змінені. Економічна і культурна блокада країни припинилася. До країни хлинув потік нової інформації, з'явилося багато творів для перекладу. Згодом країна перетворилася на СНГ, у складі якого кожна колишня республіка почала проводити свою політику, у тому числі, й у галузі перекладу. Тепер від перекладача вимагали не тенденційного, а повного, адекватного перекладу.

70

РОЗДІЛ 4 КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕРЕКЛАДІВ В СИНХРОНІЇ

І ДІАХРОНІЇ

Системний підхід до вивчення перекладу передбачає структурування і упорядкування перекладацької діяльності відповідно різних критеріїв виконання перекладу, а саме, принципів, методів проведення перекладацької діяльності, класифікації видів перекладу, розрізнення понять типу, виду, стилю, жанру, способу, прийому перекладу тощо.