4. Пароніми. Небезпечність паронімії для текстів наукового стилю. Пароніми в економічній термінології.

Пароніми. Пароніми (від гр.para– біля,onyma– ім’я) – слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Наприклад:

виплата (видання плати за що-небудь – виплата відсотків), оплата (внесення плати, платіж, вид плати – оплата праці), плата (винагорода за виконану працю, послуги, відшкодування – заробітна плата), платіж (разова оплата чого-небудь);

витрати (кошти, витрачені на що-небудь – на ремонт), втрати (марне витрачання чогось, збитки – фінансові втрати), видатки (бухг. кошти, необхідні на що-небудь – видатки розвитку), затрати (гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, затрачені на що-небудь – затрати часу);

вирізнятися (виділятися серед інших, бути помітним – зростом, силою), відрізнятися (характеризуватися особливостями, які не властиві іншим – від своїх колег);

лишок (те, що перевищує встановлену, потрібну кількість), надлишок (та кількість, яка залишається після задоволення всіх потреб – надлишок капіталу), залишок (те, що лишилося невитраченим, невикористаним – маржинальний залишок);

зумовлювати (бути причиною чогось, створювати передумови – перемогу, тенденції, якість), обумовлювати (визначати умову, обмежувати певною умовою – пунктом договору);

відносини (зв’язки суспільно-політичних та економічних явищ – економічні відносини); відношення (зв’язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії – математичні відношення).

Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричинює труднощі в засвоєнні й призводить до помилок. Паронімія явище надзвичайно поширене в текстах наукового стилю.

Пароніми як і синоніми належать до однієї частини мови.

Виділяють:

• пароніми різнокореневі (екпонат-експонент, військовий-воєнний, тахта-тафта, дерен-терен);

• пароніми спільнокоренневі (пам’ятка-пам’ятник, дипломат-дипломант, писемний-письменний-письмовий);

• пароніми-синоніми, які збігаються у деяких значеннях. Наприклад, запитання й питання мають спільне значення – „словесне звертання до кого-небудь, яке вимагає відповіді”. Реалізуючи це значення кожен із паронімів може сполучатися з такими словами, як: розумне, численне, останнє, формулювати, уточнювати. Слово питання має значення не властиве слову запитання – „положення, проблема, справа, які потребують обговорення, вивчення, дослідження”. У цьому значенні воно утворює такі словосполучення: актуальне, злободенне, досліджувати, висвітлювати, аналізувати, розв’язувати. Така сполучуваність не властива слову запитання.

• пароніми-антоніми, які мають абсолютно протилежне значення. Наприклад, адресат (той, кому адресується послання) – адресант (той, хто адресує послання); аверс (лицьовий бік медалі чи монети) – реверс (зворотний бік медалі чи монети);

• пароніми, що виникли у наслідок випадкового збігу співзвучних слів. Наприклад: талан (доля, щастя, удача) – талант (видатні природні здібності, високий ступінь обдарування); степінь (добуток двох чи більше однакових множників) – ступінь (порівняльна величина, що характеризує що-небудь – міра, посада, чин).

Багато паронімів і серед економічних термінів. Причому в паронімічні зв’язки можуть вступати як окремі термінологічні одиниці, так і компоненти термінологічних сполучень.

Наприклад:

Акціонерний (рос. акционерный) – стосується до акції, заснований на акціях (акціонерний капітал, акціонерне товариство).

Акціонерський (рос. акционерский) – прикм. від слова акціонер (акціонерські внески).

Банківський (рос. банковский) і банковий (рос. банковский) – ці пароніми збігаються в значенні „який належить банку, має причетність до нього”. Вони взаємозамінні, але термін „банківський” уживається частіше. Тільки банківський вживаємо в словосполученнях: банківська система, банківський контроль, банківський службовець (працівник).

Внесок (рос. взнос) – гроші, що їх хтось сплачує організації, установі тощо (вступний внесок, акціонерський внесок)

Вклад (рос. вклад, вложение) – грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або банку(вклад до запитання, строковий вклад)

Гарантійний (рос. гарантийный) – прикм. до гарантія, який гарантується ким- чим –небудь (гарантійний договір, гарантійний талон).

Гарантований (рос. гарантированный) – дієприкм, до дієслова гарантувати, сталий, забезпечений (гарантований дохід, гарантований заробіток)

Гривня (рос. гривня) – національна валюта України з 2 вересня 1996 року, що дорівнює 100 копійкам (платіж у гривнях, курс гривні).

Гривна (рос. гривна) – металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї жінки за часів Київської Русі (золота гривна).

Зобов’язання (рос. обязательство) – поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно мають бути виконані, або грошовий документ (кредитне зобов’язання).

Обов’язок (рос обязанность) – те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління (обов’язки банку).

Об’єм (рос. объём) – величина чого-небудь вимірювана в кубічних одиницях, або форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах (об’єм приміщення).

Обсяг (рос. объём)– розмір, величина, кількість, значення чого-небудь (обсяг постачань).

Оборот (рос. оборот) – повний повторюваний цикл у якомусь процесі (безготівковий оборот, оборот капіталу)

Обіг (рос обращение) – характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об’єктів власності через купівлю-продаж, рух товарів та інших цінностей у суспільстві (обіг капіталу, обіг банкнот).

Позичка (рос. ссуда) – фінансова операція надання або одержання грошей на певних умовах (банківська позичка).

Позика (рос. займ) – те саме, що й позичка. У сфері економіки має ширшу сферу вживання, ніж термін „позичка”, використовується з усіма поняттями, що супроводять процес позичання (податкова позика, процентна позика).

Присвоювати (рос. присваивать) – видавати що-небудь чуже за своє; надавати кому-небудь певні звання, повноваження (присвоювати почесне звання, присвоїти звання капітана).

Привласнювати (рос. присваивать) – робити що-небудь чуже своєю власністю (привласнити землю сусіда, привласнити майно партнера).

Пропозиція (рос. предложение) – те, що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на розгляд, уживається в економіці (комерційна пропозиція, конкурентна прпозиція).

Пропонування (рос. предложение) – дія із значенням пропонувати, просування ідей тощо (пропонування форм роботи, пропонування цікавих ідей).

Спекулятивний (рос. спекулятивный) – заснований на спекуляції (спекулятивні елементи, спекулятивні ціни)

Спекулянтський (рос. спекулянтский) – прикметник до слова спекулянт, властивості спекулянта (спекулянтські здібності).

Споживчий (рос. потребительский) – який служить для задоволення потреб споживання й споживача (споживчий кредит, споживчий попит).

Споживацький (рос. потребительский) – який прагне для задоволення власних потреб, ігноруючи суспільні інтереси (споживацьке ставлення до життя, споживацька психологія).

Строковий (рос. срочный) – ек. визначений на певний відрізок часу (строковий вклад, строковий депозит).

Терміновий (рос. срочный) – який вимагає негайного виконання, вирішення (терміновий лист, термінове відправлення), зрідка вживається у значенні обмежений певним терміном (термінова позика).

Цінний (рос. ценный) – який має ціну, вартість (цінні папери, цінний лист).

Ціновий (рос. ценовой) – пов’язаний із визначенням вартості чогось, у яких-небудь цінах (цінова політика, цінова реформа).

Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, створює комічний ефект (стан хворого задоволений замість задовільний), у науковому стилі спричинює неточність, неправильне розуміння змісту документа (Посольство Японії в Україні засвічує (замість засвідчує) свою повагу й честь). Саме тому необхідно ставитися уважно до слів зі схожим звучанням, з’ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів чи довідником з культури української мови.