2. Дієприкметник в економічній лексиці. Особливості вживання дієприкметників в українській мові

Дієприкметником називається неособова форма дієслова, яка відповідає на питанняякий? і поєднує ознаки дієслова та прикметника. Дієприкметники виражають не просту ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Українська мова має певні особливості вживання дієприкметників:

2.1. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові не властиві. Слова з суфіксами–уч- (-юч-), -ач- (-яч-)звичайно є віддієслівними прикметниками, які вказують не на дію, а на постійну ознаку:правлячий (режим), квітучий (сад), пекучий (біль), родючі (поля), блискуча (поверхня), лежачий (камінь) та ін. Свідченням переходу цих слів до прикметників є втрата здатності керувати іменниками. Слова на зразокродючий, голосуючий, малюючий, співаючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Іншими словами, таких слів у сучасній українській літературній мові просто немає.

При перекладі з російськоїмови дієприкметників з суфіксами–ущ-, (-ющ-), -ащ-, (-ящ-) активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються підрядними означальними реченнями; дієприкметники, що перейшли в прикметники та іменники, замінюються відповідними частинами мови, як-от:ведущий – який (що) веде, провідний; вступающий – який (що) вступає, вступник; движущийся – який (що) рухається, рухомий; заведующий – який (що) завідує, завідувач; красящий – який (що) фарбує, фарбувальний, барвний; начинающий –який (що) починає, початківець; окружающий –який (що) оточує, навколишній; решающий – вирішальний, який (що) вирішує; служащий – який (що) служить, службовець; соединяющий – який (що) з’єднує, сполучний, з’єднувальний; соответствующий – який (що) відповідає, дійсний; учащийся – який (що) навчається, учень і под.

Часто трапляються помилки при перекладі слова следующий, яке може бути і дієприкметником і прикметником. Дієприкметникследующий відповідно до певного значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником:следующий через станцию поезд – поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає поради лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають із сказаного; следующая остановка – наступна зупинка; следующие вопросы – такі питання і т. ін. Прикметникследующий має такі українські відповідники:наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенникомтакий: Сейчас будут выступать следующие депутаты... – Зараз виступатимуть такі депутати...; Скажу вам следующее... – Скажу вам таке; Вызываются следущее лица... – Викликаються такі особи... Запам’ятайте відповідники російських словосполучень зі словомследующий: в следующий раз – наступного разу; на следующий день – на другий день, другого (наступного)дня; следующим выступает – далі виступає; следующим образом – так, таким чином, у такий спосіб.

Увага! Сфера вживання активних дієприкметників з суфіксами –уч- (-юч-), -ач- (-яч-) – в основному термінологічна лексика: ведуче колесо, ріжучий диск, резонуюча камера, несуча поверхня, працюючий двигун, планеруючий літак.

Російськідієприкметники на –щийся(разрушающийся) вживають для позначення понять, пов’язаних як з перехідною дією (пасивна дійова здатність –зруйнований;стан перебування в пасивній дії –зруйнований. руйнований; назва пасивного учасника дії –руйнованець), так і з неперехідною дією (неперехідна ділова здатність –руйнівний; стан перебування у неперехідній дії –що руйнується; назвавиконавцянеперехідної дії –руйнівливець).

2.2. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса –л-: дозрілий, загорілий, зарослий. навислий, побілілий, пожовклий, посивілий, почорнілий, пошерхлий.

Російськіактивні дієприкметники з суфіксом–ш- (-вш-) у сучасній українській літературній мові не вживаються. Російські активні дієприкметники в українській мові відтворюються описовою формою або дієприкметником із суфіксом –л-:помогший – той, що допоміг; окнчивший – той, що закінчив; победивший – той, що переміг; вспыхнувший – той, що спалахнув; наболевший (вопрос) – наболіле (питання) тощо.

2.3. Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів–н-, ‑ен-, -т-: записаний, зірваний, завершений, зігрітий, здертий. Дієслова з основами на –ну-і на–оможуть утворювати паралельні форми дієприкметників:висунути – висунутий і висунений, колоти – колотий і колений, повернути – повернутий і повернений, пороти – поротий і порений, стиснути – стиснутий і стиснений.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом –емапри перекладі на українську мову замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу:анализируемый (документ) – аналізований (документ); желаемый (результат) – бажаний (результат); заключаемый (договор) – укладаний (договір), занимаемая (должность) – обіймана (посада), записываемый (протокол) – записуваний (протокол), освещаемый (в прессе) – висітлюваний (у пресі), употребляемый (всеми) –вживаний (усіма), применяемый (в промышленности) – застосовуваний (у промисловості), який застосовується у промисловості, принимаемый (регулярно) –який приймається (регулярно), вживаний (регулярно), приобретаемые (навыки) – набувані (навички) тощо.

Увага! В українській мові– н –у суфіксах дієприкметників не подвоюється:здійснюваний, написаний, зроблений, відрізаний, прочитаний.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

При відтворенні українською мовою російських конструкцій з дієприкметником не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів – пасивними дієприкметниками (наболевший вопрос – наболіле питання), прикметників; (текущий счёт – поточний рахунок), іменників (исполняющий обязанности – виконавець обов’язків).