Написання и та і в загальних назвах іншомовного походження

И

І

1. Після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило дев’ятки).

Наприклад: акредитив, цифра, режим.

1. Після приголосних, що входять до дев’ятки перед голосним та й , а також після приголосних, що до дев’ятки не входять.

Наприклад: ажіотаж, нотаріус, бізнес, фінанси, архів.

2. У давно запозичених словах.

Наприклад: бинт, вимпел, графин, кипарис, кит, мигдаль, миля, скипидар, спирт, шпиталь.

2. На початку другої частини складних слів, а також після префіксів.

Наприклад: дезінтеграція, староіндійський, поінформований.

3. У словах запозичених зі східних мов.

Наприклад: башкир, киргиз, кинджал, кизил, кишлак, калмик.

3. На початку слова.

Наприклад: інвестиція, ідентифікація.

4. У словах релігійного вжитку.

Наприклад: митрополит, єпископ.

4. На кінці невідмінюваних слів:

Наприклад: таксі, журі, попурі.

5. У префіксах анти, деци.

Наприклад: дециметр, антихрист.

5. У префіксах архі, полі, міні, максі, квазі тощо.

Наприклад: архієпископ, полісемія.