logo
навч

2.1.2. Класифікація документів

Класифікація документів – це чинник, що сприяє ефектив­ній організації управлінської діяльності, спростивши обробку, укладання інформаційних та ділових паперів. Класифікація, за твердженням Г. М. Швецової-Водки, – це процедура поділу певних об'єктів на класи (види, роди, типи, жанри) відповідно до найсуттєвіших ознак [39; 38]. Класифікувати документи можна за різними ознаками: кодованістю, особливостями носія інформації (матеріалом, формою запису, способом запису, при­значенням та сприйняттям, каналом сприйняття, способом де­кодування), первинні/вторинні, опубліковані/неопубліковані, документи-оригінали й копії, за функціональним призначен­ням, ступенем стандартизації, місцем створення, найменуван­ням та ін.

Підставою поділу (класифікації) документів, як бачимо, мо­же бути певна ознака. Деякі дослідники називають різні ознаки та параметри класифікації: назву, зміст, призначення, похо­дження, графічну подачу, ступінь стандартизації, ступінь терміновості тощо. Так, С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шев­чук [2; 30-33], М. Зубков [8; 34-36] вбачають, що зміст документа, зокрема відношення записаної в документі інформації до предмета чи до напряму діяльності, є найважливішою кла­сифікаційною ознакою. А. В. Мамрак вважає, що критеріями класифікації можуть бути різні ознаки: функціональне при­значення, спосіб графічної подачі, ступінь стандартизації, ступінь складності змісту, місце складання і функціонування, джерело складання, ступінь гласності тощо [18; 8-17]. Автор­ка не вирізняє серед них найосновнішої, наголошуючи таким чином на важливості кожної. Тож, опрацювавши ці кілька концепцій, пропонуємо класифікувати документи за такими ознаками на види (групи) і різновиди (табл. 1):


Таблиця 1

Класифікація документів

№п/п

Ознака кла­сифікації

Види (групи) документів

Різновиди (жанри) документів

1

2

3

4

1.

За найменуван­ням

Документи, класифіко­вані за назвою, не ста­новлять і не утворюють у своїй сукупності самостійної групи за цією ознакою, тобто ко­жен документ є самостійною одиницею.

Автобіографія; довід­ка; заява; інструкція; лист; наказ; протокол; пояснювальна записка; службова записка; те­леграма; ухвала тощо.

2.

За походженням

(джерелом скла­дання)

Службові – докумен­ти, створені організа­ціями або службовими особами, які офіційно уповноважені вирішу­вати службові питання. Офіційно-особові або особисті чи приватні, створені окремими осо­бами поза сферою їх службової діяльності для з'ясування/вирі­шення приватних пи­тань, особистих інте­ресів. Ці документи складаються з дотри­манням усіх правил, форм, властивих діло­вим паперам.

Службові: положення; статут; постанова; на­каз; розпорядження; звіт; акт; лист; доручен­ня; довідка; договір тощо. Особисті: автобіографія; заява; доповідна записка; пояснювальна записка; відгук; роз­писка; доручення тощо.

3.

За місцем виник­нення

(складан­ня) та

функціо­нування

Внутрішні. Ці доку­менти мають чинність лише в межах певної організації, там, де ство­рені.

Зовнішні документи ді­ють за межами органі­зації і є результатом її ділових відносин, спіл­кування з іншими орга­нізаціями чи вищими органами влади.

Внутрішні: акт; анке­та; відгук; довідка; до­говір; доручення; заява; звіт; наказ; розпоря­дження тощо. Зовнішні: автобіогра­фія; заява; довідка; роз­писка; телефонограма; декларація; звіт; дого­вір тощо.

4.

За функціональ­ним

призначен­ням

Розпорядчі; офіційні особисті; кадрові; обліково-фінансові; довідко­во-інформаційні; адміністративно-організа­ційні; дипломатичні; документи з господарсь­ко-договірної діяльності.

Розпорядчі: наказ; пос­танова; вказівки; розпо­рядження; ухвала тощо. Офіційні особисті: доручення; заява; заповіт; посвідчення; розписка тощо.

Кадрові: автобіографія; заява; контракт; особо­вий листок; трудова уго­да; характеристика тощо. Обліково-фінансові: акт; відмова; гарантійний лист; заява-зобов'язання; квитанція тощо. Довідково-інформацій­ні: акт; відгук; довід­ка; доповідь; записка; пояснювальна записка; звіт; огляд; оголошен­ня; офіційна кореспонденція; план роботи; протокол та витяг; лист; службова телеграма, факс тощо.

Адміністративно-ор­ганізаційні: положен­ня; статут; інструкція; правила тощо. Дипломатичні: офіцій­ний лист; запрошення; візова анкета; паспорт; візова заява; віза; дек­ларація тощо. Господарсько-договірні: договір; контракт; тру­дова угода тощо.

5.

За напрямом

Вхідні – різноманітні документи, що надхо­дять до організації. Вихідні – документи, адресовані за межі організації.

6.

За формою, струк­турою, ступенем стандартизації та регламентації

Стандартні регламен­товані – документи, укладені за певними правилами в регламен­тованій послідовності на трафаретних, блан­кових формах із захис­ними символами. Типові – документи, певна частина яких має усталену (типову) форму, готову до заповнення. Індивідуальні (або нестандартні) – друковані чи рукописні докумен­ти, що укладаються за загальними принципа­ми в довільній формі залежно від конкретно­го випадку.

Стандартні регламен­товані: атестат; війсь­ковий листок; паспорт; свідоцтво.

Типові: анкета; довідка; інструкція; посвідчен­ня, перепустка; типові листи, типові інструкції, типові положення тощо. Індивідуальні: автобіо­графія; відгук; витяг; звіт; заява; запрошення; оголошення; поясню­вальна записка тощо.

7.

За терміном виконання

Звичайні безстрокові або нетермінові доку­менти виконуються в по­рядку загальної черги або відповідно до служ­бового розпорядку, рег­ламентованого виробни­чими відносинами. Термінові – документи, які потребують швидко­го чи негайного виконан­ня, для них передбачено строк виконання зако­ном, правовими актами чи керівництвом органі­зації; до цієї категорії належить також група документів, дія яких обмежена певним часом, визначеним офіційно (наприклад, посвідчення про відрядження; прайс- лист тощо). У межах цієї групи виділяють термінові й дуже термі­нові документи, розріз­няють їх лише за цими написами й першочерговістю виконання.

Нетермінові: довідка; розписка; пояснювальна записка; відгук; звіт; ві­домість; квитанція; на­кладна тощо. Термінові: розпоряджен­ня; ухвала; рішення; акт; гарантійний лист; віза; факс; телекс; теле­грама, довідка; телефо­нограма; розписка; на­каз; доручення тощо.

8.

За ступенем глас­ності

(секрет­ності)

Звичайні (несекретні)

документи, призначені для

загального доступу

й користування. Документи

службового користування

(ДСК) документи з

обмеже­ним доступом, до них належать

ті, які міс­тять дані, інформацію з

особових, фінансових чи інших справ

і не під­лягають розголосу за ме­жами

відділу, органі­зації.

Секретні (таємні) і ціл­ком

секретні докумен­ти мають

відповідну позначку (гриф) і

вида­ються лише за

попе­реднім узгодженням, клопотанням

тощо під розписку про відповідальність

у разі розго­лошення їхнього змісту

Звичайні: характеристи­ка;

статут; положення;

розпорядження; наказ; довідка;

звіт; договір тощо.

ДСК: інструкція; на­каз;

договір; особові (персональні)

картки;

9.

За стадіями створення

Оригінал – основний вид документа, існує в одному примірнику. Повинен бути підписа­ний і, за потреби, засвідчений печаткою та штампом.

Копія – точне відтво­рення оригіналу з по­міткою «копія»; різно­видами копії є відпуск, витяг, дублікат. Оригі­нал і копія за юридич­ними нормами рівно­цінні.

Відпуск – повна копія відправленого з устано­ви документа, яка залишається у відправника. Витяг – частина до­кумента.

Дублікат – другий при­мірник

документа, вида­ний у зв'язку з втратою.

У цій категорії немає жанрів.

10.

За ступенем складності (кіль­кістю питань)

Документ називаєть­ся простим (або одно­складним), якщо йдеть­ся про одне питання. Складний – документ, який має логічну наси­ченість і відображає два й більше питань.

У цій категорії немає жанрів.

11.

За терміном збе­рігання

Тимчасового (до 10 ро­ків), тривалого (понад 10 років), постійного збе­рігання.

У цій категорії немає жанрів.

12.

За технікою від­творення

Рукописні, відтворені механічним способом.

У цій категорії немає жанрів.

13.

За носієм інфор­мації

Паперовий, мікрографічний, оптичний, маг­нітний, перфорований, голографічний тощо.

У цій категорії немає жанрів.

14.

За способом гра­фічного запису

Письмові – текст доку­мента складений зі слів. Графічні – документи, що складені у вигляді таблиці, графіка, діаг­рами, карти, схеми, ри­сунка, креслення тощо. Ці документи містять цифрові дані; зведені відомості; статистичні дані тощо.

До графічних належать: довідка; відомість; кви­танція; план; наклад­на тощо.

Будь-який документ є складником відповідної системи докумен­тації (впорядкованої і відібраної за певним функціональним призначенням сукупності документів). Кожна система докумен­тації має свої критерії, за якими формується її цілість: ознаки походження, призначення, вид, сфера функціонування, вимоги до оформлення та складання. За цими критеріями виділяються такі основні комплекси документації: