2.1.2. Класифікація документів
Класифікація документів – це чинник, що сприяє ефективній організації управлінської діяльності, спростивши обробку, укладання інформаційних та ділових паперів. Класифікація, за твердженням Г. М. Швецової-Водки, – це процедура поділу певних об'єктів на класи (види, роди, типи, жанри) відповідно до найсуттєвіших ознак [39; 38]. Класифікувати документи можна за різними ознаками: кодованістю, особливостями носія інформації (матеріалом, формою запису, способом запису, призначенням та сприйняттям, каналом сприйняття, способом декодування), первинні/вторинні, опубліковані/неопубліковані, документи-оригінали й копії, за функціональним призначенням, ступенем стандартизації, місцем створення, найменуванням та ін.
Підставою поділу (класифікації) документів, як бачимо, може бути певна ознака. Деякі дослідники називають різні ознаки та параметри класифікації: назву, зміст, призначення, походження, графічну подачу, ступінь стандартизації, ступінь терміновості тощо. Так, С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук [2; 30-33], М. Зубков [8; 34-36] вбачають, що зміст документа, зокрема відношення записаної в документі інформації до предмета чи до напряму діяльності, є найважливішою класифікаційною ознакою. А. В. Мамрак вважає, що критеріями класифікації можуть бути різні ознаки: функціональне призначення, спосіб графічної подачі, ступінь стандартизації, ступінь складності змісту, місце складання і функціонування, джерело складання, ступінь гласності тощо [18; 8-17]. Авторка не вирізняє серед них найосновнішої, наголошуючи таким чином на важливості кожної. Тож, опрацювавши ці кілька концепцій, пропонуємо класифікувати документи за такими ознаками на види (групи) і різновиди (табл. 1):
Таблиця 1
Класифікація документів
№п/п | Ознака класифікації | Види (групи) документів | Різновиди (жанри) документів |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. | За найменуванням | Документи, класифіковані за назвою, не становлять і не утворюють у своїй сукупності самостійної групи за цією ознакою, тобто кожен документ є самостійною одиницею. | Автобіографія; довідка; заява; інструкція; лист; наказ; протокол; пояснювальна записка; службова записка; телеграма; ухвала тощо. |
2. | За походженням (джерелом складання) | Службові – документи, створені організаціями або службовими особами, які офіційно уповноважені вирішувати службові питання. Офіційно-особові або особисті чи приватні, створені окремими особами поза сферою їх службової діяльності для з'ясування/вирішення приватних питань, особистих інтересів. Ці документи складаються з дотриманням усіх правил, форм, властивих діловим паперам. | Службові: положення; статут; постанова; наказ; розпорядження; звіт; акт; лист; доручення; довідка; договір тощо. Особисті: автобіографія; заява; доповідна записка; пояснювальна записка; відгук; розписка; доручення тощо. |
3. | За місцем виникнення (складання) та функціонування | Внутрішні. Ці документи мають чинність лише в межах певної організації, там, де створені. Зовнішні документи діють за межами організації і є результатом її ділових відносин, спілкування з іншими організаціями чи вищими органами влади. | Внутрішні: акт; анкета; відгук; довідка; договір; доручення; заява; звіт; наказ; розпорядження тощо. Зовнішні: автобіографія; заява; довідка; розписка; телефонограма; декларація; звіт; договір тощо. |
4. | За функціональним призначенням | Розпорядчі; офіційні особисті; кадрові; обліково-фінансові; довідково-інформаційні; адміністративно-організаційні; дипломатичні; документи з господарсько-договірної діяльності. | Розпорядчі: наказ; постанова; вказівки; розпорядження; ухвала тощо. Офіційні особисті: доручення; заява; заповіт; посвідчення; розписка тощо. Кадрові: автобіографія; заява; контракт; особовий листок; трудова угода; характеристика тощо. Обліково-фінансові: акт; відмова; гарантійний лист; заява-зобов'язання; квитанція тощо. Довідково-інформаційні: акт; відгук; довідка; доповідь; записка; пояснювальна записка; звіт; огляд; оголошення; офіційна кореспонденція; план роботи; протокол та витяг; лист; службова телеграма, факс тощо. Адміністративно-організаційні: положення; статут; інструкція; правила тощо. Дипломатичні: офіційний лист; запрошення; візова анкета; паспорт; візова заява; віза; декларація тощо. Господарсько-договірні: договір; контракт; трудова угода тощо. |
5. | За напрямом | Вхідні – різноманітні документи, що надходять до організації. Вихідні – документи, адресовані за межі організації. |
|
6. | За формою, структурою, ступенем стандартизації та регламентації | Стандартні регламентовані – документи, укладені за певними правилами в регламентованій послідовності на трафаретних, бланкових формах із захисними символами. Типові – документи, певна частина яких має усталену (типову) форму, готову до заповнення. Індивідуальні (або нестандартні) – друковані чи рукописні документи, що укладаються за загальними принципами в довільній формі залежно від конкретного випадку. | Стандартні регламентовані: атестат; військовий листок; паспорт; свідоцтво. Типові: анкета; довідка; інструкція; посвідчення, перепустка; типові листи, типові інструкції, типові положення тощо. Індивідуальні: автобіографія; відгук; витяг; звіт; заява; запрошення; оголошення; пояснювальна записка тощо. |
7. | За терміном виконання | Звичайні безстрокові або нетермінові документи виконуються в порядку загальної черги або відповідно до службового розпорядку, регламентованого виробничими відносинами. Термінові – документи, які потребують швидкого чи негайного виконання, для них передбачено строк виконання законом, правовими актами чи керівництвом організації; до цієї категорії належить також група документів, дія яких обмежена певним часом, визначеним офіційно (наприклад, посвідчення про відрядження; прайс- лист тощо). У межах цієї групи виділяють термінові й дуже термінові документи, розрізняють їх лише за цими написами й першочерговістю виконання. | Нетермінові: довідка; розписка; пояснювальна записка; відгук; звіт; відомість; квитанція; накладна тощо. Термінові: розпорядження; ухвала; рішення; акт; гарантійний лист; віза; факс; телекс; телеграма, довідка; телефонограма; розписка; наказ; доручення тощо. |
8. | За ступенем гласності (секретності) | Звичайні (несекретні) – документи, призначені для загального доступу й користування. Документи службового користування (ДСК) – документи з обмеженим доступом, до них належать ті, які містять дані, інформацію з особових, фінансових чи інших справ і не підлягають розголосу за межами відділу, організації. Секретні (таємні) і цілком секретні документи мають відповідну позначку (гриф) і видаються лише за попереднім узгодженням, клопотанням тощо під розписку про відповідальність у разі розголошення їхнього змісту
| Звичайні: характеристика; статут; положення; розпорядження; наказ; довідка; звіт; договір тощо. ДСК: інструкція; наказ; договір; особові (персональні) картки;
|
9. | За стадіями створення | Оригінал – основний вид документа, існує в одному примірнику. Повинен бути підписаний і, за потреби, засвідчений печаткою та штампом. Копія – точне відтворення оригіналу з поміткою «копія»; різновидами копії є відпуск, витяг, дублікат. Оригінал і копія за юридичними нормами рівноцінні. Відпуск – повна копія відправленого з установи документа, яка залишається у відправника. Витяг – частина документа. Дублікат – другий примірник документа, виданий у зв'язку з втратою. | У цій категорії немає жанрів. |
10. | За ступенем складності (кількістю питань) | Документ називається простим (або односкладним), якщо йдеться про одне питання. Складний – документ, який має логічну насиченість і відображає два й більше питань. | У цій категорії немає жанрів. |
11. | За терміном зберігання | Тимчасового (до 10 років), тривалого (понад 10 років), постійного зберігання. | У цій категорії немає жанрів. |
12. | За технікою відтворення | Рукописні, відтворені механічним способом. | У цій категорії немає жанрів. |
13. | За носієм інформації | Паперовий, мікрографічний, оптичний, магнітний, перфорований, голографічний тощо. | У цій категорії немає жанрів. |
14. | За способом графічного запису | Письмові – текст документа складений зі слів. Графічні – документи, що складені у вигляді таблиці, графіка, діаграми, карти, схеми, рисунка, креслення тощо. Ці документи містять цифрові дані; зведені відомості; статистичні дані тощо. | До графічних належать: довідка; відомість; квитанція; план; накладна тощо. |
Будь-який документ є складником відповідної системи документації (впорядкованої і відібраної за певним функціональним призначенням сукупності документів). Кожна система документації має свої критерії, за якими формується її цілість: ознаки походження, призначення, вид, сфера функціонування, вимоги до оформлення та складання. За цими критеріями виділяються такі основні комплекси документації:
організаційно-правова;
інформаційно-довідкова;
довідково-аналітична;
планова;
звітна;
кадрова (документація щодо особового складу);
фінансова;
матеріально-технічного забезпечення;
договірна;
інформаційного та документаційного забезпечення діяльності закладів;
відомча тощо.
- 1.1. Розвиток мови документів
- 1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- 1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- 2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- 2.1.1. Функції документів
- 2.1.2. Класифікація документів
- 2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- 1.1. Розвиток мови документів 1
- 2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- 2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- § 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- § 41. Звук і фонема
- Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- Правила написання абревіатур
- Виноски, посилання
- Загальні правила оформлення та укладання посилань
- Загальні правила оформлення цитат
- Скорочення тексту в цитаті
- 2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- 3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- 3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- 3.3. Спрощення в групах приголосних
- 3.4. Чергування приголосних
- 3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- Правопис голосних
- 3.7. Чергування голосних
- 3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- 4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- 4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- 4.3. Правила переносу
- 4.4. Вживання апострофа
- 4.5. Вживання м'якого знака
- 1. М'який знак пишемо:
- 2. М'який знак не пишемо:
- 4.6. Правопис префіксів
- Правопис префіксів
- 2. Префікси в іншомовних словах
- Префікси в іншомовних словах
- 4.7. Правопис суфіксів
- 4.8. Правопис складних слів
- 5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- 1. Терміни
- 2. Професіоналізми
- 3. Неологізми
- 4. Інтернаціоналізми
- 5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- 1. Канцеляризми
- 2. Кліше, штампи
- 6.1. Іменник
- 2.1. Відмінювання іменників
- Відмінкові закінчення іменників і відміни
- Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- Відмінкові закінчення іменників III відміни
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- 2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- 2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- 2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- 2.3. Рід іменників
- 2.4. Правопис складних іменників
- 3. Синтаксичні функції іменників
- 6.2. Прикметник
- Характеристика якісних прикметників
- 1.2. Характеристика відносних прикметників
- 1.3. Характеристика присвійних прикметників
- 1.4. Проміжні розряди прикметників
- 1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- 1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- 1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- 2.1. Правопис складних прикметників
- 6.3. Числівник
- 2.1. Узгодження числівника з іменником
- 2.2. Правопис числівників з іншими словами
- 6.4. Займенник
- 6.5. Дієслово
- 6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- 6.7. Службові частини мови
- 8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- 8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- 8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- 8.4. Види текстів за способом викладу
- 8.5. Дискурс
- 8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- 9.1. Документи щодо особового складу Заява
- Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- Накази щодо особового складу
- Автобіографія
- Характеристика
- 9.2. Довідково-інформаційні документи
- Пояснювальна записка
- Пояснювальна записка
- Доповідна записка
- Доповідна записка
- Протокол
- Протокол № 10
- Витяг з протоколу
- Витяг із протоколу № 6
- Службові листи
- Обов'язкові реквізити листа
- Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- Типи службових листів