Загальні правила оформлення та укладання посилань
1. Посилання розташовують на тій самій сторінці тексту, якої вони стосуються.
2. Знаки посилань повинні бути однотипними в межах однієї роботи. Цифри й зірочки зазначають біля слова вгорі, без відступу між словом і знаком, проте після посилання відступ обов’язковий.
3. Астериск (так звана зірочка – *) використовується тоді, коли посилань у роботі небагато й розміщуються вони переважно по одній на сторінці.
4. Якщо використовують арабські цифри як знак посилання, то нумерація посилань може бути посторінковою (в межах однієї сторінки) чи наскрізною (через усю роботу).
5. Не бажано розривати посилання та переносити їх на іншу сторінку. Проте якщо така потреба виникла, то частину посилання переносять на наступну сторінку, залишаючи при цьому на попередній як мінімум два-три рядки. Крім того, не варто починати перенесене посилання на наступній сторінці з абзацного відступу.
Посилання бувають на додаток, таблицю, ілюстративний матеріал і бібліографічні.
Посилання на додаток, таблицю та ілюстративний матеріал оформлюють як внутрішньотекстові в круглих дужках, зазначаючи скорочено: дивись додаток такий-то, тобто номер, наприклад: див. дод. 4 або див. табл. 2. Варто зазначити, що форми скорочуваних слів у круглих дужках повинні відповідати або зазначеним правилам, або особливим скорочуваним словам (див. дод. 1).
Бібліографічні посилання поділяють на:
джерела цитат і запозичень;
використану (цитовану, розглянуту, аналізовану) літературу;
списки рекомендованої літератури.
Посилання на джерела цитат бувають: а) внутрішньотекстовими; б) підрядковими (посторінковими); в) позатекстовими.
Внутрішньотекстові посилання застосовують при невеликій кількості (не більше двох на сторінку), а також, коли основна частина посилання (автор і назва) органічно злилися з основним текстом, тобто немає потреби виносити його поза текст чи в кінець сторінки. Ці посилання беруть у круглі дужки безпосередньо в згаданому місці тексту або розташовують у кінці речення.
Підрядкові посилання вживають найчастіше, бо вони зручні для читача. Їх застосовують для позначення джерела цитат, пояснення чи розшифрування запозичень, зазначення праць, що використовуються на даній сторінці. Зв’язуються з текстом підрядкові посилання за допомогою цифр чи астерисків.
Позатекстові посилання роблять здебільшого в наукових виданнях чи працях з великим довідково-пошуковим апаратом. Вони можуть зазначатися або в порядку цитування чи посилання (згадування) на той чи той документ, або за алфавітним принципом побудови бібліографічного списку. У тексті ці посилання зазначаються в квадратних дужках: перша цифрова позиція посилання повинна відповідати позиції у списку літератури, друга, яка подається через кому, – номера сторінки, наприклад: [16; 35] або [16, 35].
Цитати
Цитата – це дослівний переписаний/переданий фрагмент чийогось мовлення, уривок з тексту певного автора чи з офіційного документа, введений в інший текст.
- 1.1. Розвиток мови документів
- 1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- 1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- 2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- 2.1.1. Функції документів
- 2.1.2. Класифікація документів
- 2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- 1.1. Розвиток мови документів 1
- 2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- 2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- § 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- § 41. Звук і фонема
- Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- Правила написання абревіатур
- Виноски, посилання
- Загальні правила оформлення та укладання посилань
- Загальні правила оформлення цитат
- Скорочення тексту в цитаті
- 2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- 3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- 3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- 3.3. Спрощення в групах приголосних
- 3.4. Чергування приголосних
- 3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- Правопис голосних
- 3.7. Чергування голосних
- 3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- 4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- 4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- 4.3. Правила переносу
- 4.4. Вживання апострофа
- 4.5. Вживання м'якого знака
- 1. М'який знак пишемо:
- 2. М'який знак не пишемо:
- 4.6. Правопис префіксів
- Правопис префіксів
- 2. Префікси в іншомовних словах
- Префікси в іншомовних словах
- 4.7. Правопис суфіксів
- 4.8. Правопис складних слів
- 5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- 1. Терміни
- 2. Професіоналізми
- 3. Неологізми
- 4. Інтернаціоналізми
- 5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- 1. Канцеляризми
- 2. Кліше, штампи
- 6.1. Іменник
- 2.1. Відмінювання іменників
- Відмінкові закінчення іменників і відміни
- Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- Відмінкові закінчення іменників III відміни
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- 2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- 2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- 2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- 2.3. Рід іменників
- 2.4. Правопис складних іменників
- 3. Синтаксичні функції іменників
- 6.2. Прикметник
- Характеристика якісних прикметників
- 1.2. Характеристика відносних прикметників
- 1.3. Характеристика присвійних прикметників
- 1.4. Проміжні розряди прикметників
- 1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- 1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- 1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- 2.1. Правопис складних прикметників
- 6.3. Числівник
- 2.1. Узгодження числівника з іменником
- 2.2. Правопис числівників з іншими словами
- 6.4. Займенник
- 6.5. Дієслово
- 6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- 6.7. Службові частини мови
- 8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- 8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- 8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- 8.4. Види текстів за способом викладу
- 8.5. Дискурс
- 8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- 9.1. Документи щодо особового складу Заява
- Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- Накази щодо особового складу
- Автобіографія
- Характеристика
- 9.2. Довідково-інформаційні документи
- Пояснювальна записка
- Пояснювальна записка
- Доповідна записка
- Доповідна записка
- Протокол
- Протокол № 10
- Витяг з протоколу
- Витяг із протоколу № 6
- Службові листи
- Обов'язкові реквізити листа
- Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- Типи службових листів