logo
навч

3.3. Спрощення в групах приголосних

1. При творенні чи відмінюванні слів трапляється важкий для вимови збіг кількох приголосних, найчастіше зубних. В усному мовленні та на письмі один з цих звуків може зника­ти – відбувається спрощення в групах приголосних, а саме:

1) у групах стн, стл на сн, ст: радість радісний; щастя щасливий; піст пісний; перстень персня тощо;

2) у групах приголосних зкн, скн на зн, сн: брязк брязну­ти; писк писнути; тріск тріснути;

3) у групі шчк на шк: дощок дошка; горщок горшка; витріщатися витрішки.

Спрощення відбувається також у словах: тиждень тижня, тижневий; проїзд, об'їзд, наїзд та ін. – проїзний, об'їзний тощо; скатерть скатерка, сердець серце, чернець ченця.

2. Спрощення не відбувається ні у вимові, ні на письмі в словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, хворостняк, випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути.

У вимові відбувається, але на письмі не позначається:

1) у словах: п'ятдесят, шістнадцять, шістдесят, шістсот;

2) у групах стц, стч: хустка хустці; пустка у пустці; невістка невістці, невістчин;

3) у словах іншомовного походження в групах нтс, стс: агент агентський, студент студентський, гігант гігантський, парламент парламентський, контраст контрастний, журналіст журналістський, турист туристський.