4.3. Правила переносу

Частини слова з рядка в рядок переносимо складами, напри­клад, до-ро-га, стеж-ка, гіл-ка, польо-вий. Приголосні при збі­гові можна розривати як завгодно (не порушуючи при цьому складоподілу): бра-тство, брат- ство, братс-тво і братст-во; юна-цький і юнаць-кий; ки-ївський і київ-ський.

Проте не можна:

1) залишати чи переносити одну букву: сі-м'я, (а не сім'-я), яг-ня (а не я-гня), їж-джу (а не ї-жджу). Через те не можна діли­ти для переносу такі слова, як алея, олія, шия, яма, мрія тощо;

2) розривати -дж-, -дз-, якщо вони позначають один звук: хо-джу, (а не ход-жу), пі-джак (а не під-жак), кукуру-дза (а не кукуруд-за);

3) відривати й від попереднього голосного: стій-кий (а не сті-йкий), бай-ка (а не ба-йка), але: за-йти, при-ймач, на-ймит, ви-йняти (бо за-, при-, на-, ви- тут префікси);

4) переносити апостроф чи м'який знак;

5) розривати скорочення і відривати їх від слів, яких вони стосу­ються: О. Р. Омельчук (а не О. / Р. Омельчук), п. Оля Гнатюк (а не п. / Оля Гнатюк), 1984 р. (а не 1984 /р.), 100 кв. м. (а не 100 /кв. м.);

6) розривати абревіатури, відокремлювати від них цифри, з'єднані дефісом, переносити скорочені слова: ЛАЗ-105, вид-во, р-н, і т. д., та ін.;

7) переносити в наступний рядок розділові знаки, крім ти­ре: рядок не може починатися крапкою, комою, двокрапкою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання, дефісом.