6.3. Числівник
Числівник означає кількість предметів або порядок їх при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Відповідно розрізняють кількісні і порядкові числівники.
1. Розряди числівників
Кількісні числівники поділяються на: означено-кількісні та неозначено-кількісні.
До означено-кількісних числівників належать: власне кількісні, збірні і дробові.
Власне кількісні числівники означають певне число предметів або абстрактне число в цілих одиницях: один, шість, двадцять два тощо.
Збірні числівники означають певну кількість предметів як одне ціле: двоє, троє, шестеро, дванадцятеро, двадцятеро тощо.
Дробові числівники означають кількість, яка складається з певного числа частин цілого: одна третя, дві п'ятих, сім десятих, півтора, півтораста. Дробові числівники, поєднуючись з власне кількісними, позначають мішані числа: одна ціла і дві сьомих, чотири цілі і шість десятих.
Неозначено-кількісні числівники вказують на приблизну кількість: кілька, кільканадцятеро, багато, чимало, небагато тощо.
За будовою всі числівники поділяються на прості, складні і складені.
Простими називають числівники, до складу яких входить лише одна основа: два, чотири, вісім, сорок, сто, тисяча.
Складні числівники утворені з двох основ: дванадцять, шістдесят, п'ятсот.
У складених числівниках поєднуються два і більше простих та складних числівників: тридцять три, п'ятсот дев'яносто сім, нуль цілих і сім сотих.
2. Відмінювання числівників
Майже всі числівники (крім числівника один) змінюються лише за відмінками. За парадигмою закінчень можна сформувати типи відмінювання числівників.
1) І тип особливий: до нього належить числівник один. Він відмінюється за відмінками, родами й числами (табл. 24). Його парадигма відмінювання тотожна займеннику той.
Таблиця 24
Відмінки | Однина | Множина | ||
Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | ||
Н. | один | одна | одно / одне | одні |
Р. | одного | однієї / одної | одного | одних |
Д. | одному | одній | одному | одним |
З. | як у Н. або Р. | одну | одно/одне | як у Н. або Р. |
О. | одним | однією / одною | одним | одними |
М. | (на) одному/ однім | (на) одній | (на) одному/ однім | (на) одних |
2) II тип становлять числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, а також усі збірні: двоє, троє, четверо... (табл. 25).
Числівник обидва при відмінюванні втрачає частину -два, а збірні числівники – суфікс -еро.
Числівник чотири і багато, на відміну від інших, в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма або багатьома.
Таблиця 25
Відмінки | Відмінкові форми II типу | |||
Р. | двох | трьох | обох | п'ятьох |
Д. | двом | трьом | обом | п'ятьом |
З. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. |
О. | двома | трьома | обома | п’ятьома |
М. | (на) двох | (на) трьох | (на) обох | (на) п'ятьох |
Н. | два, дві | три | обидва, обидві | п'ятеро |
3) III тип утворюють числівники від п'яти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (одинадцять — двадцять, далі всі десяткові до вісімдесяти) відмінюється лише друга частина (див. табл. 26). У числівників шість, сім, вісім відбувається чергування в основах.
Числівники цього типу можуть також відмінюватися як збірні числівники II типу.
4) IV тип об'єднав числівники сорок, дев'яносто, сто – усі вони мають однакову парадигму (відмінювання), яку легко запам'ятати: у всіх відмінках, окрім називного і знахідного, вони мають закінчення -а.
Таблиця 26
Відмінки | Відмінкові форми III типу | |||
Н. | шість | одинадцять | кількадесят | сімдесят |
Р. | шести | одинадцяти | кількадесяти/ - ьох | сімдесяти/ -ьох |
Д. | шести | одинадцяти | кількадесяти/ - ьом | сімдесяти/ -ьом |
З. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. |
О. | шістьма | одинадцятьма/ -ьома | кількадесятьма/ -ьом | сімдесятьма/ -ьом |
М. | (на) шести | (на) одинадцяти | (на) кількадесяти/ -ьох | (на) сімдесяти/ -ьох |
5) V тип складається з числівників від двохсот (200) до дев'ятисот (900). Також до цього типу належить числівник кількасот. У цих числівників змінюються обидві частини: перша за парадигмою другого або третього типів, а друга як іменник місто в множині (табл. 27):
Таблиця 27
Відмінки | Відмінкові форми V типу | |||
Н. | двісті | кількасот_ | чотириста | шістсот_ |
Н. | двісті | кількасот | чотириста | шістсот |
Р. | двохсот | кількасот | чотирьохсот | шестисот |
Д. | двомстам | кількомстам | чотирьомстам | шестистам |
З. | як у Н. або Р. | як у Н. | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. |
О. | двомастами | кількомастами | чотирмастами | шістьмастами |
М. | (на) двохстах | (на) кількохстах | (на) чотирьохстах | (на) шестистах |
6) Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники певної відміни і групи, відповідно: нуль — як іменник м'якої групи II відміни, тисяча за парадигмою мішаної групи І відміни, а мільйон і мільярд – твердої групи II відміни (табл. 28).
7) У складених кількісних числівниках відмінюються всі складники, у складених порядкових – лише останнє слово (табл. 29).
8) Усі порядкові числівники, крім третій, відмінюються як прикметники твердої групи, третій – як прикметник м'якої групи (табл. 30).
9) У дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний числівник, друга – як порядковий (табл. 31).
Таблиця 28
Відмінки | Відмінкові форми таких числівників | |||
Н. | нуль | тисяча | мільйон | мільярд |
Р. | нуля | тисячі | мільйона | мільярда |
Д. | нулю /-еві | тисячі | мільйонові/-у | мільярдові/-у |
З. | як у Н. або Р. | тисячу | як у Н. або Р. | як у Н. або Р. |
О. | нулем | тисячею | мільйоном | мільярдом |
М. | (на) нулі/-ю/ -еві | (на) тисячі | (на) мільйоні/ -ові/-у | (на) мільярді/-ові/-у |
Т
Таблиця 29
Відмінки | Кількісний числівник | Порядковий числівник |
Н. | тисяча сім | тисяча сьомий |
Р. | тисячі семи | тисяча сьомого |
Д. | тисячі семи | тисяча сьомому |
З. | тисячу сім | як у Н. або Р. |
О. | тисячею сьома | тисяча сьомим |
М. | (на)тисячі семи | (на) тисяча сьомому |
Таблиця 30
Відмінки | Відмінкові форми дробових числівників | ||
Н. | перший | перші | третій |
Р. | першого | перших | третього |
Д. | першому | першим | третьому |
3. | як у Н. або Р. відмінку | як у Н. або Р. відмінку | як у Н. або Р. відмінку |
О. | першим | першими | третім |
М. | (на) першому | (на) перших | (на) третьому |
Таблиця 31
Відмінки | Відмінкові форми дробових числівників | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Н. | одна сьома | чотири шості | Вісім десятих | п'ять цілих і три четверті |
Р. | однієї сьомої | чотирьох шостих | восьми десятих | п'яти цілих і трьох четвертих |
Д. | одній сьомій | чотирьом шостим | восьми десятим | п'яти/-ьом цілим і трьом четвертим |
З. | одну сьому | чотири шості | вісім десятих | п'ять цілих і три четверті |
О. | однією сьомою | чотирма шостими | вісьма десятими | п'ятьма/-ьома цілими і трьома четвертими |
М. | (на) одній сьомій | (на) чотирьох шостих | (на) восьми десятих | (на) п'яти цілих і трьох четвертих |
10) Не відмінюються такі неозначено-кількісні числівники: півтори, півтораста, немало, чимало, проте відмінюється іменник, що стоїть поруч (табл. 32):
Таблиця 32
Відмінки | Відмінкова форма |
Н. | півтори склянки |
Р. | півтори склянки |
Д. | півтори склянкам |
З. | півтори склянки |
О. | півтори склянками |
М. | (на/у) півтори склянках |
- 1.1. Розвиток мови документів
- 1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- 1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- 2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- 2.1.1. Функції документів
- 2.1.2. Класифікація документів
- 2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- 1.1. Розвиток мови документів 1
- 2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- 2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- § 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- § 41. Звук і фонема
- Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- Правила написання абревіатур
- Виноски, посилання
- Загальні правила оформлення та укладання посилань
- Загальні правила оформлення цитат
- Скорочення тексту в цитаті
- 2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- 3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- 3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- 3.3. Спрощення в групах приголосних
- 3.4. Чергування приголосних
- 3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- Правопис голосних
- 3.7. Чергування голосних
- 3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- 4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- 4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- 4.3. Правила переносу
- 4.4. Вживання апострофа
- 4.5. Вживання м'якого знака
- 1. М'який знак пишемо:
- 2. М'який знак не пишемо:
- 4.6. Правопис префіксів
- Правопис префіксів
- 2. Префікси в іншомовних словах
- Префікси в іншомовних словах
- 4.7. Правопис суфіксів
- 4.8. Правопис складних слів
- 5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- 1. Терміни
- 2. Професіоналізми
- 3. Неологізми
- 4. Інтернаціоналізми
- 5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- 1. Канцеляризми
- 2. Кліше, штампи
- 6.1. Іменник
- 2.1. Відмінювання іменників
- Відмінкові закінчення іменників і відміни
- Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- Відмінкові закінчення іменників III відміни
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- 2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- 2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- 2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- 2.3. Рід іменників
- 2.4. Правопис складних іменників
- 3. Синтаксичні функції іменників
- 6.2. Прикметник
- Характеристика якісних прикметників
- 1.2. Характеристика відносних прикметників
- 1.3. Характеристика присвійних прикметників
- 1.4. Проміжні розряди прикметників
- 1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- 1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- 1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- 2.1. Правопис складних прикметників
- 6.3. Числівник
- 2.1. Узгодження числівника з іменником
- 2.2. Правопис числівників з іншими словами
- 6.4. Займенник
- 6.5. Дієслово
- 6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- 6.7. Службові частини мови
- 8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- 8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- 8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- 8.4. Види текстів за способом викладу
- 8.5. Дискурс
- 8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- 9.1. Документи щодо особового складу Заява
- Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- Накази щодо особового складу
- Автобіографія
- Характеристика
- 9.2. Довідково-інформаційні документи
- Пояснювальна записка
- Пояснювальна записка
- Доповідна записка
- Доповідна записка
- Протокол
- Протокол № 10
- Витяг з протоколу
- Витяг із протоколу № 6
- Службові листи
- Обов'язкові реквізити листа
- Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- Типи службових листів