8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.

Текст з лінійним, або ланцюговим, зв'язком характерний послідовним поєднанням речень, повторенням певних слів-маркерів (їхніх замінників – контекстуальних синонімів). Кожне наступне речення розвиває думку попереднього, таким чином, об'єднуючись за смислом і будовою в ланцюговийй текст. Лан­цюговий зв'язок є вдалим прикладом актуального поділу речен­ня, бо саме повторення й чергування з речення в речення теми і реми створює цей ланцюговий ефект. Ланцюговий зв'язок влас­тивий описовим текстам.

Якщо лінійний зв'язок можна схарактеризувати як залеж­ність і безпосередню пов'язаність наступного речення з попе­реднім, то відмітна риса паралельного зв'язку полягає у струк­турній співвіднесеності речень, висловлювань, абзаців тощо. Текст із паралельним зв'язком відрізняється від ланцюгового тим, що події, явища (часто незалежні одні від одних) описані в ньому, передаються на письмі не ланцюгово за плином роз­повіді, а одночасно, почергово. Речення з паралельним зв'язком більш самостійні і поєднуються насамперед змістово (семан­тично). Характерною ознакою паралельного зв’язку вважають також синтаксичний паралелізм структури єдність видово-ча­сових форм присудків. Паралельний зв’язок поєднує не лише окремі речення, а й частини тексту – абзаци, надфразові єдності. Цей зв'язок ґрунтується на семантичних відношеннях переліку, порівнянь, протиставлень, які супроводяться структурним па­ралелізмом. Паралельний зв'язок більш властивий розповід­ним текстам, однак використовують його також в описових.

У великих за обсягом текстах звичайно є обидва типи зв'язку, хоча домінантним вважається ланцюговий, а паралельний – допоміжним, другорядним.