1. Поняття стилю сучасної української літературної мови. Класифікація функціональних стилів

Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Добір і комбінування найпридатніших саме для цієї мовленнєвої ситуації слів, словосполучень, граматичних форм тощо відбувається відповідно до змісту й мети висловлювання. Таке розрізнення називається стилістичною диференціацією мови.

Слово "стиль" — багатозначне, воно походить від латинськогоstylus— "паличка для письма" – письмове знаряддя, яке використовувалося в часи античного Риму й середньовіччя. У літературій взагалі в мистецтві стиль означає певну єдність художніх образів і форм їх вираження.

Мовний стиль – це різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики). Стиль визначається як функціональний різновид мови, оскільки під час спілкування він виконує певні функції.

Кожний стиль характеризується за такими параметрами:

• сфера поширення (коло мовців);

• призначення;

• система мовних засобів;

• жанри реалізації;

• підстилі

На підставі зазначених ознак у сучасній українській літературній мові традиційно виділяють п’ять функціональних стилів:

1) науковий, мета якого повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез тощо; сфера поширення – наука, техніка, освіта.

2) офіційно-діловий, призначення якого регулювання офіційно-ділових стосунків – у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах; сфера поширення – офіційно-ділові стосунки, законодавство, адміністративно-правова діяльність.

3) публіцистичний, призначення якого обговорення, відстоювання й пропаганда суспільно-політичних ідей, активний вплив на слухача, спонукання його до діяльності; сфера поширення – громадсько-політичне життя, ЗМІ (газети, журнали, радіо, телебачення).

4) художній, призначення якого вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів, формування ідейних переконань, моральних якостей, естетичних смаків; сфера поширення – художня література, різні види словесного мистецтва.

5) розмовний, призначення якого обмін інформацією, враженнями, думками, невимушене спілкування на побутовому рівні, сфера поширення – побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими.

Крім зазначених стилів, виділяють релігійнийабоконфесійний– стиль проповідей, богослужебних книг, відправ;епістолярний(стиль листування) таораторський (стиль публічних промов). Проте диференційні ознаки цих стилів перекриваються ознаками інших стилів, зокрема офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного¹