6.3. Числівник

Числівник означає кількість предметів або порядок їх при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Відповідно розрізняють кількісні і порядкові числівники.

1. Розряди числівників

Кількісні числівники поділяються на: означено-кількісні та неозначено-кількісні.

До означено-кількісних числівників належать: власне кількісні, збірні і дробові.

Власне кількісні числівники означають певне число пред­метів або абстрактне число в цілих одиницях: один, шість, двадцять два тощо.

Збірні числівники означають певну кількість предметів як одне ціле: двоє, троє, шестеро, дванадцятеро, двадцятеро тощо.

Дробові числівники означають кількість, яка складається з певного числа частин цілого: одна третя, дві п'ятих, сім де­сятих, півтора, півтораста. Дробові числівники, поєднуючись з власне кількісними, позначають мішані числа: одна ціла і дві сьомих, чотири цілі і шість десятих.

Неозначено-кількісні числівники вказують на приблизну кіль­кість: кілька, кільканадцятеро, багато, чимало, небагато тощо.

За будовою всі числівники поділяються на прості, складні і складені.

Простими називають числівники, до складу яких входить ли­ше одна основа: два, чотири, вісім, сорок, сто, тисяча.

Складні числівники утворені з двох основ: дванадцять, шіст­десят, п'ятсот.

У складених числівниках поєднуються два і більше простих та складних числівників: тридцять три, п'ятсот дев'яносто сім, нуль цілих і сім сотих.

2. Відмінювання числівників

Майже всі числівники (крім числівника один) змінюються лише за відмінками. За парадигмою закінчень можна сформу­вати типи відмінювання числівників.

1) І тип особливий: до нього належить числівник один. Він відмінюється за відмінками, родами й числами (табл. 24). Його парадигма відмінювання тотожна займеннику той.

Таблиця 24

2) II тип становлять числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, а також усі збірні: двоє, троє, четверо... (табл. 25).

Числівник обидва при відмінюванні втрачає частину -два, а збірні числівники – суфікс -еро.

Числівник чотири і багато, на відміну від інших, в орудно­му відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма або ба­гатьома.

Таблиця 25

3) III тип утворюють числівники від п'яти до двадцяти, трид­цять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (одинадцять — двадцять, далі всі десяткові до вісімдесяти) відмінюється лише друга частина (див. табл. 26). У числівників шість, сім, вісім відбувається чергування в основах.

Числівники цього типу можуть також відмінюватися як збірні числівники II типу.

4) IV тип об'єднав числівники сорок, дев'яносто, сто – усі вони мають однакову парадигму (відмінювання), яку легко за­пам'ятати: у всіх відмінках, окрім називного і знахідного, вони мають закінчення -а.

Таблиця 26

5) V тип складається з числівників від двохсот (200) до дев'я­тисот (900). Також до цього типу належить числівник кілька­сот. У цих числівників змінюються обидві частини: перша за парадигмою другого або третього типів, а друга як іменник місто в множині (табл. 27):

Таблиця 27

6) Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюють­ся як іменники певної відміни і групи, відповідно: нуль — як іменник м'якої групи II відміни, тисяча за парадигмою міша­ної групи І відміни, а мільйон і мільярд – твердої групи II від­міни (табл. 28).

7) У складених кількісних числівниках відмінюються всі скла­дники, у складених порядкових – лише останнє слово (табл. 29).

8) Усі порядкові числівники, крім третій, відмінюються як прикметники твердої групи, третій – як прикметник м'якої групи (табл. 30).

9) У дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний числівник, друга – як порядковий (табл. 31).

Таблиця 28

Т

Таблиця 29

Таблиця 30

Таблиця 31

10) Не відмінюються такі неозначено-кількісні числівники: півтори, півтораста, немало, чимало, проте відмінюється імен­ник, що стоїть поруч (табл. 32):

Таблиця 32