Розділ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СФЕРІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
Існує інший спосіб оформлення: з абзацу пишуть слово «Розділ» та його номер, ставлять крапку і в тому ж рядку вказують назву розділу:
Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СФЕРІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка,наприклад: 3.5. (п'ятий підрозділ третього розділу). У тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка, наприклад:2.1.3. (третій пункт першого підрозділу другого розділу). У тому самому рядку наводять заголовок підрозділу.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами.
Такі структурні частини наукової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера, тобто не можнадрукувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 5. ВИСНОВКИ».
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти тощо), таблиці слід подавати в роботі одразу після тексту, де на них посилаються, або на наступній сторінці. Сторінки, на яких вони розміщені, включають до загальної нумерації сторінок. Якщо таблиця, малюнок, креслення зарозміром перевищують формат А4, їх виконують на більших аркушах, але рахують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.
Формули, таблиці, ілюстраціїнумерують послідовно умежах розділу: формули, рівняння нумерують у дужках без слів «формула», «рівняння», наприклад: (5.3) — третя формула п'ятого розділу. Рекомендовано нумерувати формули та рівняння, на які є посилання в тексті. Посилання виконуються таким чином: у формулі (5.3)...; із рівняння (3.1) випливає...; [див. формулу (5.3)]. Номер формули наводять біля правого поля сторінки навпроти останнього рядка формули. Рівняння і формули варто виокремлювати в тексті вільними рядками, тобто вище й нижче формули залишати один вільний рядок. Номер вказують на рівні останнього рядка; таблиці та ілюстрації нумерують послідовно у межах розділу. Номер має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» – друга таблиця першого розділу; «Рис. 1.2» — другий рисунок першого розділу (ілюстрації позначають словом «Рисунок»). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, а напис «Таблиця» із зазначенням номера та її назву — над таблицею: слово «Таблиця» та номер — у правому верхньому куті над відповідним заголовком. При переносі частини таблиці на іншу сторінку вказують: «Продовження таблиці 1.2». Заголовок таблиці розміщують посередині аркуша, пишуть з великої літери без крапок в кінці. Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують зазагальними правилами.
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку. Якщо єодна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
Ілюстрації. Ними послуговуються при висвітлюванні найважливіших питань у науковій роботі. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст — ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу в наукових роботах єкреслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють поясненнями (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно маєчотири основних елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.» («Мал.»); порядковий номер ілюстрації, який вказують без знака номера арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи текстом. Експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Наприклад: Рис. 3.14. (Назва): 1 — ...
Якщо читачеві треба вказати на тему, пов'язану з ілюстрацією, то розміщують посилання у круглих дужках «(рис. 4.2)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 4.2», або«...як це показано на рис. 4.2».
Ілюстрації повинні бути високої якості. Виконують їх чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
У науковій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Таблиці. Цифровий матеріал здебільшого оформляють у вигляді таблиць, що повинні мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» пишуть з великої літери. Назву не підкреслюють, а виділяють жирним шрифтом.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було прочитати без повороту переплетеного блоку наукової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Тодіназву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повтореннійого замінюють словами «Теж», а далі — лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Формули. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.
Математичні формули. Найбільші, а також довгі й громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати водному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожногосимволу й числового коефіцієнта подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти в тексті вільними рядками. Вище й нижче кожної формули залишають неменше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) абопісля знаків плюс (+), мінус (—), множення (*) чи ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендують.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний, нижче відформули. Номер формули при її перенесенні розміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула в рамці, то їїномер записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в серединігрупи формул і спрямоване в бік номера.
Формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділовізнаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, коли:
а) у тексті перед формулою є узагальнювальне слово;
б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, які йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять усередині парантези. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові знаки можна не ставити.
Загальні правила цитування і посилання на використані джерела. Наукова робота повинна містити посилання на джерела, матеріали або окремі дані, ідеї і висновки,на основі яких розробляють проблеми, задачі, питання, що досліджують у роботі. Наявність посилань свідчить пронаукову обізнаність автора, обґрунтованість положень дослідження. Посилання також дають змогу знайти документи для підтвердження достовірності цитованого тексту.Посилатися слід на останні видання публікацій, на більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не ввійшов до останнього видання.
Використовуючи відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказувати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке є посилання в науковій роботі.
Посиланняна джерела в тексті наукової роботи слід зазначати порядковим номером за переліком літератури,виділеним двома квадратними дужками, наприклад «...у працях [2-6]...», посилання на конкретні відомості з джерел (пряме чи непряме цитування) слід позначати порядковим номером джерела за переліком літератури та номером сторінки чи сторінок, з яких узято інформацію, виділеними квадратними дужками, наприклад [2, 89] або [23, 12-18].
Посилання на ілюстрації наукової роботи слід вказувати порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 1.2», а посилання на формули наукової роботи — порядковимномером формули в дужках, наприклад «...у формулі (2.1)».
На всі таблиці наукової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «...у табл. 2.1».
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 3.2».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу друкованого твору слід наводити цитати. Цитований текст повинен відтворюватися точно, бо найменше скорочення можеспотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування:
а) цитати беруться в лапки, а інші розділові знаки ставляться як при прямій мові;
б)слова цитати наводяться в тій граматичній формі, у якій вони подані в джерелі, зі збереженням особливостейавторського написання;
в)цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту й без перекручень думок автора;
г)скорочення цитати допускається без перекручення авторського тексту. На місці пропуску (на початку, всередині, в кінці) ставлять три крапки. Якщо перед пропущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
ґ) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
д)непряме цитування (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) має бути гранично точним у передаванні думок автора (таке цитування в лапки не береться, але посилання на нього зазначається обов’язково);
е)якщо при цитуванні були виділені деякі слова, то в дужках подається спеціальне застереження, яке пояснюєвиділення, наприклад «виділено мною». Після цих слів ставиться крапка, потім — дефіс і вказуються ініціали автора наукової роботи: (курсив наш. — К. Т.), (підкреслено мною. — К. Т.), (розрядка наша. — К. Т.).
Додатки. Додатки оформлюють як продовження наукової роботи (дисертації) на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дисертації, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток ...” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад,Додаток А, Додаток Б.
При оформленні додатків окремою книгою на титульному аркуші під назвою дисертації друкують великими літерами слово „ДОДАТКИ”.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А. 2– другий розділ додатка А;В.3.1– перший підрозділ другого розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2– другий рисунок першого розділу додатка Д);формула (А. 1)– перша формула додатка А.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Передмова
- Розділ 1 поняття про науковий стиль сучасної української літературної мови
- § 1. Сфера використання, функції, підстилі, жанри наукового стилю
- 1. Поняття стилю сучасної української літературної мови. Класифікація функціональних стилів
- 2. Становлення і розвиток наукового стилю сучасної української літературної мови
- 3. Сфера використання наукового стилю, його функції, підстилі, жанри
- Запитання для самоконтролю
- § 2. Мовні особливості наукового стилю План
- 1. Мовні особливості наукового стилю на лексичному рівні. Поняття про термін і термінологію. Номенклатура й професіоналізми їх ознаки, вимоги до вживання
- 2. Мовні особливості наукового стилю на морфологічному рівні
- 3. Мовні особливості наукового стилю на синтаксичному рівні
- Запитання для самоконтролю
- § 3. Стильові ознаки наукового стилю. Правила оформлення наукової роботи План
- 1. Стильові ознаки наукового стилю
- 2. Правила оформлення наукової роботи 8
- Розділ 2
- 3. Вимоги до оформлення списку використаних джерел9
- Як складати бібліографічний опис (пам’ятка!!!)
- Запитання для самоконтролю
- Практичний блок до розділу I Вправи до §§ 1, 2, 3
- Тестові завдання
- 19. Зазначте рядок, у якому всі відомості про статтю подано відповідно до вимог оформлення бібліографії.
- 1. Анотація як жанр наукової літератури. Види анотацій
- 2. Сутність анотування. Структура анотації
- 3. Стандартні лексико-граматичні конструкції для написання анотації
- Як складати анотацію (пам’ятка!!!)
- 4. Власне українські термінологічні одиниці в економічній термінології
- Запитання для самоконтролю
- § 2. Писемні жанри наукового стилю. Вторинні тези План
- 1. Композиційно-змістові елементи написання вторинних тез
- Як складати вторинні тези (пам’ятка!!!)
- 2. Економічна термінологія іншомовного походження
- Запитання для самоконтролю
- § 3. Писемні жанри наукового стилю. Конспект План
- 1. Особливості конспектування наукового джерела
- 2. Як складати конспект друкованої праці (пам’ятка!!!)
- 3. Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух
- 4. Особливості синонімічного вибору слова в текстах наукового стилю
- Запитання для самоконтролю
- § 4. Писемні жанри наукового стилю. Рецензія План
- 1. Реквізити рецензії, структура її тексту
- Реквізити рецензії
- 2. Стандартні мовленнєві звороти для розкриття змісту рецензії
- 3. Правила рецензування наукового джерела Як складати рецензію (пам’ятка!!!)
- 4. Пароніми. Небезпечність паронімії для текстів наукового стилю. Пароніми в економічній термінології.
- Запитання для самоконтролю
- § 5. Писемні жанри наукового стилю. Науковий відгук План
- 1. Особливість наукового відгуку
- 2. Реквізити відгуку. Мовні кліше для розкриття змісту відгуку Реквізити відгуку
- 3. Специфіка відгуку наукового керівника на курсове, дипломне чи магістерське дослідження студента
- Як складати відгук на наукову роботу студента (пам’ятка!!!)
- Запитання для самоконтролю
- § 6. Писемні жанри наукового стилю. Наукова стаття План
- 1. Наукова стаття: ознаки, реквізити, види
- 2. Вимоги до тексту наукової статті. Етапи роботи над науковою статтею
- 4. Написання статті.
- 3. Типові лексико-граматичними конструкціями для розкриття змісту наукової статті
- 1. Мотивація актуальності теми і важливості дослідження:
- Як писати наукову статтю (пам’ятка!!!)
- Запитання для самоконтролю
- § 7. Писемні жанри наукового стилю. Оригінальні тези План
- 1. Композиційно-змістові елементи написання оригінальних тез
- Як писати оригінальні тези (пам’ятка!!!)
- 2. Прикметник в економічній лексиці
- Запитання для самоконтролю
- § 8. Писемні жанри наукового стилю. Реферат План
- 1. Правила написання й оформлення навчального реферату
- Реферат
- Критерії оцінювання реферату
- Як писати реферат (пам’ятка!!!)
- 2. Дієприкметник в економічній лексиці. Особливості вживання дієприкметників в українській мові
- 3. Дієприслівник в економічній лексиці. Особливості вживанні дієприслівникових зворотів у реченнях
- Запитання для самоконтролю
- Практичний блок до розділу II Вправи до § 1
- Коммерческие банки
- Державний кредит
- Вправи до § 2
- Инфляция
- Вправи до § 3
- Ликвидность банка
- Вправи до § 4
- 28 Квітня 2011 р.
- Регулирование инфляции
- Вправи до § 5
- Виды денежного оборота
- Вправи до § 6
- Еволюція поглядів на систематизацію соціального капіталу
- Вправи до § 7
- Особливості економічного аналізу розвитку регіональної ринкової інфраструктури
- Вправи до § 8
- Тестові завдання
- 16. Стислий виклад наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, методики, результатів дослідження – це:
- 17. Зазначте рядок, у якому слід вживати прийменник у:
- 18. Зазначте рядок, у якому слід вживати сполучник і:
- 19. Зазначте рядок, у якому слід вживати прийменник з:
- 20. Зазначте речення, у якому вжито нормативну форму дієприкметника:
- 2. Структура й мовленнєве оформлення наукової доповіді, виступу
- 3. Етапи підготовки наукової доповіді й виступу
- 4. Типові недоліки усного наукового мовлення під час виголошення наукової доповіді й виступу
- Запитання для самоконтролю
- § 2. Усні жанри наукового стилю. Електронна презентація наукового виступу, доповіді План
- 1. Електронна презентація як засіб підвищення ефективності наукового виступу, доповіді
- 2. Структура й етап підготовки електронної презентації
- 3. Принципи розроблення електронних презентацій
- Запитання для самоконтролю
- § 3. Усні жанри наукового стилю. Наукова дискусія План
- 1. Наукова конференція як обов’язкова форма наукової роботи
- 2. Правила організації наукової дискусії
- 3. Структура наукової дискусії
- 4. Мовленнєві формули для розкриття змісту наукової дискусії
- Запитання для самоконтролю
- Практичний блок до розділу III Вправи до §§ 1, 2, 3
- Курсові тупики сировинних економік
- Тестові завдання
- Текст 2
- Текст 3
- Текст 4
- Текст 5
- Текст 6
- Текст 7
- Тексти для написання переказів-перекладів
- 1. Напишіть переказ поданого тексту українською мовою. Випишіть ключові слова (6-7). Складіть анотацію. Банковские ресурсы
- 2. Напишіть переказ поданого тексту українською мовою. Складіть до нього російсько-український словник економічних термінів. Напишіть рецезію. Потребительский кредит
- Російсько-український словник-мінімум економічних термінів
- Література
- Економічні словники
- Додатки (орфографія, граматика, пунктуація)
- З — із — зі (зо)
- Розділові знаки при вставних словах
- Правопис слів іншомовного походження Апостроф
- М’який знак
- Подвоєння приголосних
- Написання и та і в загальних назвах іншомовного походження
- Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в р. В. Однини
- Закінчення іменників I, II, III відмін у р. В. Множини
- I відміна
- II відміна
- III відміна
- Іменники, що мають тільки форму множини
- Закінчення іменників I, II відмін у д. В. Та м. В. Однини
- I відміна
- II відміна
- Правопис складних іменників
- Правопис складних прикметників
- Правопис великої літери