Інновації крізь призму сьогоденних реалій

Розвиток науки та техніки за останнє сторіччя приголомшує. Двадцяте століття починалося з дерев'яних літаків-біпланів і громіздких примітивних танків, а вже у 40-х роках воно вступило в еру атомної зброї, реактивної авіації, балістичних ракет і авіаносців. Такий прогрес цивілізації відбувся лише завдяки постійним нововведенням (інноваціям), а здатність суспільства й держави до підтримки та реалізації цих нововведень набувала вирішального значення.

Цей поступ не обминув Україну, яка стала індустріально розвиненою і нині має значні можливості для розвитку економіки за рахунок інформаційної та науково-технологічної сфер. Досвід, набутий при впровадженні досягнень науково-технологічного прогресу, кардинально ствердив значення держави у процесі опанування та впровадження новітніх досліджень. В окремих наукових напрямках (таких як, напівпровідникове матеріалознавство; теоретична фізика, зварювальне виробництво, біотехнології, багато розробок оборонно-промислового комплексу, авіабудування, суднобудування) наш рівень відповідав рівню найрозвиненіших країн світу. На початку третього тисячоліття ми маємо всі підстави бачити своє майбутнє з потужною та високотехнологічною економікою ще й тому, що на зорі ринкових перетворень у нас був величезний науково-технічний потенціал, залишений ерою ВПК СРСР.

Наша наука завжди мала високий авторитет. Це визнають експерти й учені всього світу. Особливо коли йдеться про інженерно-фізичні дисципліни, математику та деякі інші фундаментальні напрями. Багато вчених, які сьогодні мають більш-менш тісні зв'язки з колегами за кордоном, являють здивованому західному світові свій величезний діапазон знань і досягнень. Водночас просто приголомшує невідповідність в обсягах бюджетних і корпоративних витрат на фундаментальні та прикладні дослідження у нас і в розвинених державах. За таких умов відбувається природний відплив наукових кадрів, держава стрімко втрачає рейтинг технологічно розвиненої країни.

Зміни, що відбуваються в Україні в технічній, інформаційній та економічній сферах, обумовлені збігом історичних подій глобального масштабу, коли світова фінансова олігархія, транснаціональні корпоративні структури, долаючи міждержавні бар'єри, підкорюють її своєму впливу. Інноваційний, як і фінансовий, прогрес став глобальним, а світова економіка трансформується із економіки, яка ґрунтується на приватній власності, в економіку знань.

За таких обставин для успішної конкуренції на ринку XXI століття нам належить своєчасно визначити наукові та науково-технічні пріоритети, створити законодавче поле для їх розвитку за рахунок інвестицій не тільки світових фінансово-промислових структур, а насамперед власного народу.

Особливої актуальності набувають наукові й технічні дослідження в галузі оптики, оптичного приладобудування, зокрема, для інфрачервоного діапазону електромагнітного випромінювання. У нас були добре опрацьовані основи технологій отримання та використання матеріалів, здатних забезпечити розвиток інфрачервоної мікрофотоелектроніки у великих масштабах. Такі матеріали одержували у кількості, що значно перевищувала потреби України.

Крім розвиненої науково-промислової бази для досліджень і виробництва оптичних і напівпровідникових матеріалів, викликаних потребами військово-промислового комплексу, було створено низку наукових центрів для проектування та виготовлення мікромініатюрних пристроїв охолодження напівпровідникових плівок і кристалів до температур рідкого азоту; оптичних конструктивних матеріалів; систем контролю для визначення параметрів матеріалів і приладів на етапах виготовлення та випробування.

Містячи в собі функціонально зв'язані елементи прецизійної механіки, оптики, електроніки, оптико-електронні прилади відіграють виняткову роль у керуванні автоматичними технічними комплексами. Оптика й оптоелектроніка – класичні інформаційні технології, які наприкінці минулого століття набули нового імпульсу, й в них нині інтенсивно використовуються результати науково-технічної революції ХХ століття.

Минуле сторіччя можна сміливо вважати початком ери високих технологій. Відкриття Дж. Томпсоном у 1897 році електрона започаткувало еру напівпровідникової техніки та технологій, які разом із оптикою стали плацдармом великих відкриттів, що змінювали фізичну картину світу, привели до реалізації інформаційних технологій та обумовили тенденції подальшого розвитку людства.

V