Завдання

1. Напишіть, що означають подані нижче фразеологізми.

1. Очей у Сірка позичити. 2. Лити воду на млин. 3. Прикипіти на місці. 4. Давати одкоша. 5. В каламутній воді ловити рибу. 6. У бога теля з’їсти. 7. Хоч в око стрель. 8. Полуда з очей спала. 9. Гнути кирпу. 10. Білим світом нудити. 11. Вальпургієва ніч. 12. Варити воду.

2. Запишіть 10 фразеологізмів. Доберіть до них за поданим зразком слова чи словосполучення, які відповідали б змісту фразеологізму.

Клювати носом – дрімати. Пустити червоного півня – підпалити.

3. Доберіть до російських фразеологізмів українські відповідники.

1. Толочь воду в ступе. 2. Получать по шапке. 3. Точить лясы. 4. Попасть как кур в ощип. 5. От ворот поворот. 6. Семи пядей во лбу. 7. После дождика (дождичка) в четверг. 7. Ободрать как липку. 8. У черта на куличках. 9. До лампочки. 10. Мозги набекрень. 11. Быльем поросло (заросло).

4. Прочитайте прислів’я, вивчіть напам’ять два – три з тих, що найбільше сподобались.

Їдеш не їдеш, аби колеса крутилися.

Й не вгадаєш, відкіля вітер повіє.

Камінь, що котиться, рідко коли передумує.

Кому болять очі, той пити не хоче.

Кожна грушка на своєму хвостику висить.

Коли більшає пастухів, меншає корів.

Корабель топить не море, а вітер.

Криве від природи не виправиш і волами.

Куди вітер віє, туди й гілля гнеться.

Лід ламається, де найтонше.

Лісу без вовка не буває.

Мерзлякуватому й на печі холодно.

Міряв у п’яти, а потрапив у ніс.

Мокрий дощу не боїться.

Мудрий ліс біля своєї нори не шкодить.

На всяку ріку є брід.

Науки не вода не затопить, ні вогонь не спалить.

Налякана ворона і горобця боїться.

Не вір безмежно нікому, бо лишишся голий.

Не знати, чи будуть наші бабуня в небі.

Не скрізь, де росте кропива, виросте рожа.

Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою.

Не тратьте, куме, надії, спускайтеся на дно.

Нема байки без правди.

Один дрова рубає, а другого тріски в голову б’ють.

Правда кривду переважить.

Риба тільки у воді спритна.

Сліпий ночі не боїться.

Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати.

Сусідська качка здається гускою.

Схаменувся куций, як хвоста не стало.

Тиждень пройшов, але нас проминув.

То лише курка від себе гребе.

Треба знати, де дупло, а де гілка.

Тяжко козу з вовком мирити.

У ведмедя десять пісень, і всі – про мед.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Утікав от вовка, а натрапив на ведмедя.

Хоч вовки кобилу з’їли, так ми воза не дали.

Хто кислиці поїв, а кого оскома напала.

Хто не тримає котів, той розводить мишей.

Хто оком не догляне, той гаманцем докладе.

Хто перший, того й правда.

Хто тоне у морі – за піну хапається.

Часу не повернеш ні назад, ні вбік.

Чиє горить, той нехай і гасить.

Шануй батька і неньку – буде тобі скрізь шаденько.

Я вже більше забув, ніж ти знаєш.

Язик має коняка, та не балака.

Як випустиш вогонь з рук – не погасиш.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Як лютий, не злись, як березень, не кривись, а весною пахне.

Якщо нема дощу, нехай хоч сніг буде.