Науковий стиль

Сфера використання – наукова діяльність, технічне виробництво, освіта.

Основне призначення – презентація тверджень, доведень, обґрунтувань у дослідженнях про людину, суспільство, явища, природу, класифікація й систематизація знань.

Основні ознаки:

• логічна послідовність і доказовість викладу;

• узагальненість понять;

• об’єктивний аналіз;

• точність і лаконізм;

• аргументація та переконливість тверджень;

• однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень;

• докладні висновки.

Основні мовні засобитут спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:

• домінування наукової термінології (транскрипція, концептуальність, дистиляція, реорганізація, атомна маса та ін.);

• наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та ін.;

• оперування абстрактними, переважно іншомовними словами;

• залучення цитат і посилань на першоджерела;

• як правило, відсутність авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики;

• наявністю чіткої композиційної структури тексту (поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації);

• окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників, наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які у компактній формі характеризують дії, предмети та явища;

• монологічним характером текстів;

• розмаїттям складних синтаксичних конструкцій.

Науковий стиль поділяють на підстилі:

1. власне науковий із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези.

2. науково-популярний – застосовується для доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців із використанням у неспеціалізованих часописах та книгах із залученням засобів художнього та публіцистичного стилів.

3. науково-навчальний – у підручниках, лекціях, бесідах для доступного логічного й образного викладу, уникає використання елементів емоційності.