Лексика сучасної української лутературної мови з погляду стилістичного використання
У сучасній українській літературній мові виділяють сім функціональних стилів, які відрізняються своїми мовними засобами.
Це дає можливість класифікувати лексику з погляду її стилістичного використання.
Основними критеріями такої класифікації є сфера і активність вживання лексики, а також її емоційно-експресивної ознаки.
У сучасній мовознавчій практиці прийнято поділяти лексику на:
– загальновживану;
суспільно-політичну;
термінологічну;
адміністративно-ділову;
виробничо-професійну;
емоційно забарвлену;
діалектизми.
Між стилями не існує непроникних лексичних кордонів. Слова одного стилю можуть входити до іншого, наприклад, в епістолярний стиль потрапляють лексичні елементи художнього, художній – конфесійний і т. ін.
Крім того, в лексиці сучасної української мови існує великий шар слів стилістично нейтральних, які однаково активно вживані в різних стилях, – загальновживана лексика.
Загальновживана лексика – це найважливіша частина словника української мови, те його ядро, до якого входять слова, що виражають найбільш необхідні, життєво важливі поняття, позначають і називають основні явища і предмети дійсності (земля, вода, вітер, трава, роботи, літати, сіяти, щастя, здоров’я).
Суспільно–політична лексика характеризує суспільне життя українського народу протягом усього його історичного розвитку і в тому числі такі, які демонструють зміни в суспільному ладі, політичних, економічних стосунках з іншими країнами світу.
В умовах тих змін, які відбувалися в нашій країні з часів набуття незалежності (з 1992 р.) в активному мовленні з’явилися такі слова: парламент, спікер, суверенітет, злагода, мирні угоди, бізнесмен, маркетинг, лізинг, менеджмент, брокерська контора, інвестиції.
Адміністративно-ділова лексика використовується в писемній мові при офіційних стосунках між людьми в різного роду документах і практично охоплює лексику офіційно-ділового стилю.
Це такі слова, як рапорт, комунікація, виробнича нарада, трудова угода, витяг із протоколу та ін.
У ділових паперах, крім цього, ще використовуються певні мовленнєві кліше: виходячи з того, що…; на підставі рішення…; ми, нижчепідписані… і т. ін. Ці слова називають канцеляризмами, і вони цілком природні в текстах офіційно-ділового стилю.
Не слід їх плутати з канцеляритом, тобто словами, доречними в офіційно-діловому стилі, але тими, що створюють дисонанс при безконтрольному перенесенні в інші стилі літературної мови без стилістичного завдання.
Виробничо-професійна лексика охоплює слова, дібрані із загальнонародної мови певним професійним середовищем (композиція, дизайн, концептуальний підхід, реставраційна майстерня).
Емоційно-експресивна лексика – це слова, що виражають різні почуття, в тому числі хвилювання, душевні переживання людини.
До цієї групи відносяться слова як позитивного емоційного забарвлення (любий, коханий, радісний), так і негативного (мерзенний, нікчемний, гнів, погань).
Поетична лексика – це особливий шар лексики, який використовується, як правило, в художньому стилі і виступає у функції художніх тропів (епітети, порівняння, образні символи тощо). Часто до цього шару лексики входять народно-поетичні слова і словосполучення: рідний краю, сонце ясне, місяченько, голуб сизий, голубонько-дівчинонько.
Діалектизми – це слова, вживані в окремих народних говорах (північний, південно-західний, південно-східний). Ці слова використовує частина нації, етносу.
Лексичні діалектизми – слова, відмінні від тих, якими прийнято називати відповідні речи або явища в літературній мові.
Наприклад: лопата – городник – залізник – копо – штиховка; парубок – легінь; гребти – тамшити; кілок – пакіл; добре – файно; картопля – картошка – картоха – картофеля – бараболя – бульба – крумині.
Жаргонізми – це слова, властиві певній групі людей, що об’єднані спільними інтересами, звичками, родом занять.
Жаргонізми, як правило, мають експресивно нейтральні відповідники в загальнонародній мові.
Наприклад:. свиснути – вкрасти; совок – людина радянських часів; бомж – людина без певного місця мешкання; комп – комп’ютер.
Арготизми – це слова вузької соціальної або професійної групи, які створені для того, щоб зробити їх незрозумілими для широкого загалу, а зрозумілими для певного соціуму, або з метою висловитися експресивніше: завалитися (на екзамені); схопити пару (отримати двійку); стибрити (вкрасти), тощо.
У сучасному мовознавстві часто використовується поняття «сленг» на означення жаргонних слів певних прошарків суспільства або професій. Тобто, як бачимо, арго і сленг – це синоніми, які вживаються, коли під час дискурсу виникає установка на зближений, інтимний стиль розмови за умови спільної професії або ділових стосунків.
Вульгаризми – слова, які використовуються для експресивної характеристики людей або явищ для вираження різко негативного ставлення до них: падлюка, блазень, шкура, телепень та інше.
Як розтабуйоване мовне явище жаргонізми, сленг останнім часом став предметом дослідження багатьох популярних журналістів, лінгвістів; видавалися лексикографічні праці, такі як монографія Л. Ставицької «Українські жарґонізми». Саме мовне явище, утворення і функціонування в українській мові вищезазначених лексем, як і кожне мовне явище, потребує свого вивчення. Але стосовно власної лексики, то сучасному мовцеві під силу уникати слів, які можуть зашкодити його іміджеві та свідчити про низьку духовну культуру.
- Харків 2009
- Харків 2009
- Від автора
- Роль мови у суспільному житті
- Фунціональні стилі української мови
- Художній стиль
- Науковий стиль
- Публіцистичний стиль
- Епістолярний стиль
- Конфесійний стиль
- Офіційно-діловий стиль
- Розмовний стиль
- Завдання
- Орфоепічні норми української літературної мови. Вимова голосних і приголосних у мовному потоці
- Вимова приголосних
- Завдання
- Берег дитинства
- Виразне читання і мовлення
- Завдання
- Тести Варіант I
- Варіант II
- Варіант III
- Варіант IV
- Тексти для перекладу ***
- Стиль идеальных конструкций
- Контрольні запитання до I модуля
- Лексичне багатство мовлення. Особливості використання синонімів, антонімів, паронімів, омонімів
- Багатозначність слів
- Антоніми
- Завдання
- Лексика сучасної української мови з погляду її походження
- Завдання
- Лексика сучасної української лутературної мови з погляду стилістичного використання
- Особливості фразеологічної системи української мови
- Завдання
- Термінологічна лексика сучасної української літературної мови. Терміни образотворчого мистецтва і дизайну
- Типи словників
- Професійна лексика
- Завдання
- I. Тайный язык символов
- Граматичний супровід
- Модуль I
- Правопис слів іншомовного походження
- Подвоєння в іншомовних словах
- Написання и, і, ї в іншомовних словах
- Написання е, є в іншомовних словах
- Вживання апострофа
- Вживання м’якого знака
- Завдання
- Завдання
- Модуль II
- Завдання
- II модуль Контрольна робота
- I варіант
- Контрольна робота
- II варіант
- Контрольна робота
- III варіант
- Контрольна робота
- IV варіант
- Контрольні запитання до II модуля
- Тексти для перекладу Елена Романова
- Брендбук
- Дизайн, как змея, постоянно себя за хвост кусает
- Стиль – искусство выбора
- Типографика – искусство текста
- Образ в искусстве и в дизайне
- Тематика рефератів
- Література