3. Прочитайте текст. Що, на вашу думку, впливає на престиж мови? Чи поділяєте ви думки авторів цих рядків (якщо ні, то чому)?

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. Він залежить від багатьох чинників, домінуючим серед яких є інформативність мови, тобто застосування її як носія найновішої та найважливішої інформації.

Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється, зокрема, тим, що сьогодні понад 75% наукової продукції світу друкується цією мовою, тобто із кожної тисячі наукових статей або книг 760 виходять англійською.

Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда землян, але вона не входить до числа найпрестижніших... Іноді престиж мови має не загальний характер, а забезпечується її функціонуванням в одній зі сфер. Так, у музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має італійська мова.

Престиж мов часто пов’язаний з їх сакральним використанням: санскрит – в Індії, латина і церковно-слов’янська мова – у Європі, арабська – у країнах мусульманського світу.

Відлучення мов від функцій, що надають їй престижу, наприклад, від ролі державної мови, знижує її авторитет і зменшує опір проникненню в неї чужомовних елементів.

Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо вони характеризуються високим рівнем окультурення і ними закодована велика кількість важливої інформації. За приклад може служити латина.

Престиж мови – величина змінна. У історії відомо чимало випадків піднесення і падіння мов.

...Про престижність української мови в минулому свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалася як державна у Великому Литовському князівстві (ця «руська» мова була спільною для українців і білорусів); як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувалися коли не латиною, то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами.

Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознавства, які з’являються в багатьох країнах світу. Цей процес, сподіваємося, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет української національної держави.

4. Виділіть загальне значення, характерне для наведених парадигматичних груп.

Голубці, вареники, деруни, налисники, млинці, пельмені, борщ, каша, холодець, галушки, запіканка.

Батько, зять, мати, син, дочка, свекор, дід, невістка, дружина, хрещеник, кум, сваха, чоловік.

Напій, роса, молоко, розсіл, пиво, олія, відвар, вода, горілка, бензин, тернівка, нафта, сироп, маринад.

5. Подані слова згрупуйте за спільним значенням і дайте кожній групі родову назву.

Рік, чебрець, жайворонок, секунда, щавель, ластівка, місяць, калина, голуб, тиждень, люцерна, орел, доба, бузок, сова, хвилина, день, виноград, журавель, година, малина, ера, зозуля, жито, дятел, ріпа, епоха, просо, горобець.

6. Подані слова згрупуйте в парадигматичні утворення (синонімічний ряд, тематична група, лексико-семантична група, функціонально-семантичне поле). Відповідь обґрунтуйте.

Табун, буря, радіти, калина, купчитися, хуртовина, боятися, ватага, терен, лютувати, парфумерія, буревій, бузок, сердитися, мишва, віхола, кукурудза, тужити, шторм, отара, малина, рій, сумувати, ураган, студентство, заметіль, конюшина, товпитися, тремтіти, квасоля, хурделиця, старостат, петрушка, тішитися, репертуар, щавель, циклон, череда, труситися, овес.

7. Прочитайте тексти. Поясніть значення виділених слів. Доведіть, що ці слова багатозначні.

Я підвів голову, й раптом дрож пронизав мене. Я побачив угорі кілька приблідлих зірок, безмежну темряву, в якій, наче курява, плавало місячне проміння, гострий запах озимини й зволоженої землі діткнувся ніздрів, – і проста думка, що я живу на цьому світі, що все це бачу й відчуваю, що здатен розуміти й осмислювати, ця думка примусила мене затремтіти від зворушення. З гострою увагою подивився на лозинку, яку тримав у руках, – вона приглушено зблискувала, тьмяно яскріли краплини води на боках її. Узяв грудочку землі, розім’яв між пальцями, наче намагався вилущити з неї глибокий, ніким не знайдений смисл; долоні запахли шорстким пилом, проклюнувся дух перегною, довго пролежаного в землі й незотлілого коріння. Зірвав дрібну гостролисту очеретинку, помацав її суглоби, понюхав на зламі – війнуло рослинним водянистим соком, а також – трохи затхлістю болота (Є. Гуцало).