36. З’ясуйте значення та розкласифікуйте подані фразеологізми.

Міряти на один аршин; багато вітру в голові; забивати баки; зігнути в баранячий ріг; згущувати барви; брати за барки; каїнова печать; блискавки метати; блиснути очима; брати в шори; виляти хвостом; виміняти шило на мило; геркулесова праця; випивати всю кров; як виросте гарбуз на вербі; доливати масла до вогню; мазати медом по губах; дантове пекло; в один гуж тягти; підлатати ніс; скрутити в баранячий ріг.

37. Утворіть фразеологічні гнізда зі словами: хвалити, брати, скрутити, іти, нести, шия, нога, перешкода.

38. Підберіть українські відповідники до таких фразеологізмів.

Бить баклуши. Вешать голову. Козел отпущения. Глас вопиющего в пустыне. Красная нить. Краеугольный камень. Закусить удила. Кровь с молоком. Медвежья услуга. Играть первую скрипку. Намылить голову. Попасть впросак. Сесть в лужу. Сидеть на бобах.

39. До поданих слів та словосполучень доберіть фразеологізми.

Швидко йти; несправедливо принижений; верховодити; позбавляти упевненості; мати недобрі наміри; неможливо повернутися (добратися); привласнити чуже; загинути (померти); рука.

40. Підберіть синоніми до фразеологізмів.

Аж голова загула; намотувати на вус; обводити довкола пальця; триматися берега; попасти в капкан.

41. Поясніть значення поданих фразеологізмів та доберіть до них слова антоніми.

Теліпати язиком, золотий телець, висіти на телефоні, відкритим текстом, не стулити очей, стріляний горобець, розкидатися словами, мов п’ятака подарував, мов Мамай погуляв, невелика цяця, бити себе кулаком в груди, клацати зубами, з живчиком та з перчиком, аж вхопитися за живіт, ламати дрова.

42. Наведіть 10 пар антонімів-фразеологізмів.

43. Назвіть словники, з яких виписані ці словникові статті. На підставі чого Ви визначили тип словника?

І. АБОРИГЕ́Н книжн. (представник корінного населення країни, місцевості), АВТОХТО́Н книжн., ТУЗЕ́МЕЦЬ рідко, ТУБІ́ЛЕЦЬ заст. Серед наших пращурів були пришельці й аборигени (І. Цюпа); Слов’яни не тільки були автохтонами на цій території, а й сягають генетичним корінням ще в перше тисячоліття до нашої ери (з журналу); Розповідають, що під час одного із своїх плавань Христофор Колумб був оголошений туземцями мало не богом (з газети); П’ятеро чорношкірих тубільців ретельно працювали (О. Донченко).

ІІ. ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Голованівський); Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Г. Хоткевич); Коли хочете, тепер пришлю їх [гроші], а ні, то передам при зобаченні (Леся Українка); Вона бачила Ольгу... на таємних сходинах з улюбленим (І. Франко).

44. Перед вами лексичне рівняння. Визначте, яке слово треба вставити замість знака питання, щоб з правого та лівого боку від знака дорівнює було однакове співвідношення.

1. Палец – перст = Лоб – ?

2. Живий – мертвий = Славити – ?

3. Глас – голос = Прах – ?

4. Схід – захід = Порядок – ?

5. Молодий – старий = Егоїст – ?

6. Запорука – порука = Гамувати – ?

45. Перед вами «перевертні» – стійкі сполуки, у яких кожне слово замінене антонімом. Відновіть їх, подайте українські відповідники.

Новая ложь, выйти из безвкусицы, умирать своей глупостью, прийти из бытия, ночи бессчетны, взять начала.

46. Користуючись «Словником паронімів української мови», з’ясуйте значення таких слів:

Будівельний // будівний // будівничий; терплячий // терпимий; афект // ефект; економічний // економний; лісник // лісівник; еміграція // імміграція // міграція; корисливий // корисний; орден // ордер; активація // активізація // активність; дійовий // діючий // діяльний; кваліфікаційний // кваліфікований; програмний // програмовий // програмований.

47. Користуючись «Фразеологічним словником української мови», з’ясуйте значення фразем. Уведіть їх у контекст.

Біс всели́вся; мета́ти бі́сер сви́ням; вухналі́ кува́ти зуба́ми; ко́жна жи́лка дрижи́ть; за ко́мір не ка́пає; ви́росли кри́ла; хоч ми́чки мич; му́ляти о́чі; носи́тися як ду́рень із сту́пою; би́тися як ри́ба в саку́; текти́ крізь па́льці; мо́ркву те́рти; му́дрий по шко́ді; багаті́ти ду́мкою.

48. Доберіть фразеологізми, користуючись «Фразеологічним словником української мови».

Запам’ятовувати; необдумано витрачати сили; наживатися на чужому горі, соромитися; швидко втекти; не звертати уваги; насміхатися; мати недобрі наміри; мовчати; багато говорити; зазіхати на чуже.

49. Наведіть фразеологізми, які прийшли до літературної мови:

1) із мови музикантів і артистів;

2) із мови моряків;

3) із мови столярів;

4) із мови рибалок, мисливців.

50. Існує думка, ніби в українській мові є тільки три слова, що закінчуються на -со: м’ясо, просо і колесо. Який словник допоможе швидко перевірити це твердження?