85. Лінгвістична герменевтика.
герменевтика - мистецтво і теорія тлумачення, що має на меті виявити зміст тексту, виходячи з його об'єктивних (значення слів та їх історично обумовлені варіації) та суб'єктивних (наміри авторів) основ. Виникає в період еллінізму в зв'язку з інтерпретаціями і дослідженням класичних текстів (наприклад, Гомера) і розвивається в середні ст. і епоху Відродження в рамках тлумачення священного писання (екзегетика). Одним з основоположників філософської герменевтики є німецький філософ Ганс Георг Гадамер. Він пропонує розглядати герменевтику не як вчення про метод і механізмах розуміння, а як вчення про буття, як онтологію. Його позиція в герменевтиці полягає в онтологічному прочитанні суб'єкта пізнання. Рікер переносить питання про герменевтику в онтологічну площину: відмовившись від розробки герменевтики як методу пізнання, він займається побудовою її як способу буття. Основне своє завдання філософ бачить у тому, щоб, створюючи філософію життя, скористатися всіма ресурсами гегелівської філософії духу. Згідно Апеля, норми комунікативної спільноти є основою моральної поведінки і наук про суспільство. Відмовляючись від пошуку метафізичних підстав етики, Апель пропонує виходити з реально діючих в повсякденному житті правил. Апель сформулював вимогу "лінгвістичного повороту" філософії). Сучасна філософія виявляється, з його точки зору, пов'язана з проблематикою мови, його значенням у визначенні обміркованого та інтерсуб'єктивності значущого формулювання пізнання взагалі. Він ставить своїм завданням прояснити найважливіші передумови трансцендентально-герменевтичного поняття мови і, відповідно, орієнтованої на мову трансформації трансцендентальної філософії. Отже Герменевтіка-наука про осягнення значення (смислу) знаків; Метою герменевтики є з'ясування значеннятексту для сучасного читача, тобто для нас. На шляху до цієї головної мети необхідно зрозуміти, що практично її досягнення розпадається на декілька етапів: те значення, яке переказував автор в своєму творі, тобто, що він прагнув повідомити своїм читачам., яким чином те, що початкові читачі повинні були дізнатися з тексту, відноситься до нас. Засоби герменевтики.Засоби, якими користується герменевтика для досягнення своєї мети,різноманітні. Зрозуміти без залучення додаткових джерел, більшість текстів інколи неможливо. Багато текстів ми розуміємо і тлумачимо при «сторонній» допомозі. У даному випадку мається на увазі уся та навколишня допомога, яку тлумач отримує від своєї освіти, походження, оточення, християнської традиції і т.д.
Герменевтиці надається велике значення в літературознавстві, оскільки при дослідженні будь-якого пам'ятника літератури необхідно його максимально об'єктивне тлумачення. Треба зазначити, що під текстом в герменевтиці розуміють не тільки рукописні твори авторів, а й твори мистецтва, історичні події та інші об'єкти, які «піддаються» розумінню. Процес розуміння розглядають як рух за так званим герменевтичним колом. З одного боку, текст розглядають по відношенню до епохи, літературному жанру. З іншого боку, текст є духовним життям автора, а сама його духовне життя є частиною історичної епохи. Герменевтика також є філософським методом аналізу тексту. Так називається і філософський напрямок, що розробляє філософське застосування герменевтики. Прихильниками і філософами, які внесли значний внесок у герменевтику, є Гадамер,Шлейермахер і Поль Рікер. Основні положення герменевтики.· Буття людини-в-світі.· Співвідношення людини і світу (речей).· Занедбаність людини у світі, його турбота, страх, тимчасовість.· Потаємність речі, її приховування. · Філософія як запитування. · Подолання потаємність речі і її саморозкриття як істинності. · Горизонти людини і речі. · Розуміння як злиття кордонів людини і речі.· Герменевтичне коло. · Розуміння як інтерпретація на основі освіти, смаку, таланту, залучення до традиції інтерпретатора. · Історичність інтерпретації. · Зближення герменевтики з поетикою. · Головне справа людини - зрозуміти суть справи.
ттттттттт
- Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- 4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- 5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- 8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- 9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- 10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- 11. Сучасна теорія тексту.
- 12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- 20. Історія
- 26. Порівняльний метод
- 27. Зіставний метод
- 28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- 29. Функціональний метод
- 30. Структурний метод.
- 36. Методи дослідження фонетики і фонології
- 37. Методи дослідження лексикології.
- 38. Методи дослідження синтаксису.
- 39. Методи дослідження словотвору.
- 40. Методи дослідження топоніміки.
- 47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- 48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- 49.Сучасні напрями дослідження тексту
- 50. Поняття про лінгвосинергетику
- 51. Поняття про мовні універсалії
- 52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- 53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- 54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- 55. Перекладознавство як наукова галузь
- 56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- 57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- 59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- 60. Філософія мови о. Потебні
- 61. Філософія мови г. С. Сковороди
- 62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- 63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- 64. Поняття про дискурс.
- 65. Галузі дослідження тексту.
- 73. Перспективи розвитку науки про мову
- 74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- 75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- 80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- 82.Різновиди мов
- 83. Поняття концепта.
- 85. Лінгвістична герменевтика.