51. Поняття про мовні універсалії
На сьогоднішній день на земній кулі існує велика кількість мов. Усі вони мають різний звуковий склад, граматичну структуру, словник і тд. Але всі вони мають певні спільні риси, обумовлені фізіологічною подібністю людей, спільною будовою мозку. Перші твердження про існування універсалій з’являються ще в античних граматиках. з’являється «Універсальна граматика», 1660р створена у Франції , яка повинна була вивчити ті логічні принципи, які лежать в основі всіх мов. Але справжнім початком дослідження проблеми універсалій можна вважати 60-ті рр ХХ століття (головним чином в СРСР та США).
Ю.В.Рождественский запропонував визначати лінгвістичні універсалії як узагальнення наявних фактів мови,отриманих індуктивним шляхом. Мовні універсалії є предметом вивчення лінгвістичної універсології. Їх досліджували:М.М. Гухман («універсалії – це передусім спільні онтологічні категорії і властивості, притаманні всім або більшості мов») М.П. Кочерган («універсалії показують, що в мові може бути і чого в мові не може бути») Б.О. Серебреников.
Універсалій велика кількість. найбільше їх число (понад сотня) стосується фонетичного рівня мови. Поза фонетичними існують також граматичні, семантичні й між рівневі універсалії. Приклад міжрівневої універсалії: число фонем у мовній системі й в окремій морфемі є обернено пропорційним, тобто чим більше в мові фонем, тим коротшими в ній є морфеми. Ця універсалія пов’язує фонетичний рівень з морфологічним.
Мовні універсали визначають на основі трьох параметрів: 1) спільність властивостей усіх мов на відміну від мови тварин (Н: на людській мові можна легко породжувати й сприймати нову інформацію;); 2) сукупність змістових категорій, що виражаються певними засобами в мові (Н: в усіх мовах виражені відношення між суб'єктом і предикатом, категорії оцінки, множинності.); 3)спільність властивостей самих мовних структур (їх найбільша кількість. Н: в мові не може існувати менше 10 і більше 80 фонем; якщо в мові є троїна, то обов'язковою є й двоїна; якщо є протиставлення приголосних за твердістю — м'якістю, то немає поліфонії голосних; якщо слова тільки односкладові, то вони одноморфемні і в мові наявний музикальний наголос; якщо суб'єкт і об'єкт стоять перед дієсловом, то в мові є відмінки; якщо є категорія відмінка, то є й категорія числа).
Крім синхронічних, про які йшлося вище, виділяють діахронічні універсалії. Н: найпізніший дієслівний час — майбутній; спочатку виникають вказівні, особові й питальні займенники, а потім зворотні, присвійні, неозначені й заперечні.
- Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- 4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- 5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- 8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- 9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- 10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- 11. Сучасна теорія тексту.
- 12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- 20. Історія
- 26. Порівняльний метод
- 27. Зіставний метод
- 28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- 29. Функціональний метод
- 30. Структурний метод.
- 36. Методи дослідження фонетики і фонології
- 37. Методи дослідження лексикології.
- 38. Методи дослідження синтаксису.
- 39. Методи дослідження словотвору.
- 40. Методи дослідження топоніміки.
- 47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- 48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- 49.Сучасні напрями дослідження тексту
- 50. Поняття про лінгвосинергетику
- 51. Поняття про мовні універсалії
- 52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- 53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- 54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- 55. Перекладознавство як наукова галузь
- 56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- 57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- 59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- 60. Філософія мови о. Потебні
- 61. Філософія мови г. С. Сковороди
- 62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- 63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- 64. Поняття про дискурс.
- 65. Галузі дослідження тексту.
- 73. Перспективи розвитку науки про мову
- 74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- 75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- 80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- 82.Різновиди мов
- 83. Поняття концепта.
- 85. Лінгвістична герменевтика.