9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
Когнітивна лінгвістика розглядає мову не «як систему в самій собі і для самої себе» (вислів Ф.де Соссюра), а у зв’язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б неможливим. К.Л. – мовознавчий напрям, у якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Вона входить як складова частина до когнітології – інтегральної науки про когнітивні процеси у свідомості людини.Когнітологія – наука комплексна. Як зауважив амер. учений К. Стеннінг, «складіть разом логіку, лінгвістику, психологію і комп’ютерну науку - ви отримаєте когнітивну науку».
Предметом КЛ є проблема ролі мови у здійсненні процесів пізнання й осмислення світу. КЛ – поліпарадигмальна наука. Вона успадкувала набутки всіх попередніх мовознавчих парадигм і розвиває успадковані від лінгвістики, а також від філософії і психології класичні проблеми зв’язків між мовою та мисленням, але розглядає їх у дещо іншому плані.
Узагальнюючи сказане, можна говорити про те, що для КЛ характерні такі загальні принципові настанови, як експансіонізм (виходи в інші науки), антропоцентризм (вивчення мови з метою пізнання її носія), функціоналізм (вивчення всього різноманіття функцій мови) і експланаторність (пояснення мовних явищ).
Основним семантичним поняттям у КЛ є концепт. А. Вежбицька розрізняє концепт-мінімум, концепт-максимум і енциклопедичнид виний додаток. Концепт-мінімум – це неповне знання смислу слова (мовцеві відома реалія, але далеко не все, що її стосується). Концепт-максимум – охоплює всебічне знання мовцем смислу слова (яблуко).
Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему (вона не є стабільною). Вона постійно змінюється під впливом постійного процесу пізнання. Разом із тим потрібно зазначити: концептосистеми в різних людей не збігаються, що зумовлено не тільки їхнім інтелектуальним рівнем, а й життєвою практикою. Компонентами концептосистеми є фрейми.
- Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- 4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- 5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- 8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- 9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- 10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- 11. Сучасна теорія тексту.
- 12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- 20. Історія
- 26. Порівняльний метод
- 27. Зіставний метод
- 28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- 29. Функціональний метод
- 30. Структурний метод.
- 36. Методи дослідження фонетики і фонології
- 37. Методи дослідження лексикології.
- 38. Методи дослідження синтаксису.
- 39. Методи дослідження словотвору.
- 40. Методи дослідження топоніміки.
- 47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- 48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- 49.Сучасні напрями дослідження тексту
- 50. Поняття про лінгвосинергетику
- 51. Поняття про мовні універсалії
- 52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- 53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- 54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- 55. Перекладознавство як наукова галузь
- 56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- 57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- 59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- 60. Філософія мови о. Потебні
- 61. Філософія мови г. С. Сковороди
- 62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- 63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- 64. Поняття про дискурс.
- 65. Галузі дослідження тексту.
- 73. Перспективи розвитку науки про мову
- 74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- 75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- 80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- 82.Різновиди мов
- 83. Поняття концепта.
- 85. Лінгвістична герменевтика.