logo
Moiseeva_F

Об'єктний інфінітивний комплекс (the objective infinitive complex)

У реченні І like Mary to sing this song (Мені подобається, як Марія співає цю пісню) інфінітив to sing виражає дію, яку виконує особа, позначена іменником, що стоїть перед інфінітивом — Магу, тобто інфінітив відноситься до іменника, як присудок до підмета: Отже, Магу to sing являє собою єдине ціле, або синтаксичний комплекс. У реченні цей комплекс виконує роль складного додатка, оскільки на запитання What do you like? відповідь має бути не Mary, a Mary to sing — як Марія співає.

Саме тому, що цей комплекс має в своєму складі інфінітив і вживається у функції додатка (object), він називається складним додатком (complex object) або об'єктним інфінітивним комплексом (objective infinitive complex).

Першою частиною цього комплексу може бути не тільки іменник, а й особовий займенник в об'єктному відмінку:

І like her to sing. Мені подобається, як вона співає.

Складний додаток вживається після дієслів, що виражають:

а) сприймання за допомогою органів чуттів: to see — бачити; to hear — чути; to feel — почувати; to watch, to observe — спостерігати; to notice —помічати. Після цих дієслів інфінітив у складному додатку вживається без частки to:

Не saw Helen cry. Він бачив, що Олена плаче.

б) бажання, намір, почуття: to want — хотіти; to wish, to desire — бажати; to like — любити, подобатися; to dislike — не любити, не подобатися; to hate —ненавидіти; to intend — мати намір тощо:

She wanted them to read this book.

Вона хотіла, щоб вони прочитали цю книжку.

в) думку (погляд), припущення, сподівання: to consider, to believe — вважати; to think — думати; to find — знаходити; to know — знати; to expect — сподіватися; to suppose — припускати та ін. Після дієслів цієї групи, крім to expect, найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:

We consider him to be the best student of our institute.

Ми вважаємо його найкращим студентом нашого інституту.

г) наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order — наказувати; to ask, to request — просити; to allow, to permit — дозволяти; to advise — радити; to cause, to force, to make — примушувати; to let — веліти, дозволяти. Після дієслів to make i to let інфінітив вживається без частки to:

We made him work.

Ми примусили його працю­вати.

Не allowed us to come in.

Він дозволив нам увійти.