8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики

актуальні проблеми ПЛ на сучасному етапі

Однією з розповсюджених сфер дослідження є зараз вивчення того, як люди розуміють, запам'ятовують та продукують дискурс. Другою популярною проблемою є лексикон, або ментальний словник. Вивчення слів стало значно більш популярним в останні десятиліття. Обидві названі сфери поруч з їх теоретичною важливістю мають також практичне застосування: дослідження дискурсу допомагають глибше заглянути у процеси з позицій психотерапії, а вивчення лексикону допомагає зрозуміти, як діти вчаться читати. Ще одна проблема пов’язана з трактовкою того, як дитина оволодіває мовою. Цікавість до вроджених мовних механізмів доповнюється відродженням досліджень мовного оточення дитини. Дорослі говорять з дітьми інакше, ніж з дорослими, з погляду фонології, семантики, синтаксису і прагматики, і багато дослідників вивчають роль "мовних уроків" в оволодінні мовою. Відчутний прогрес досягнутий у вивченні читання, білінгвізму та мовних порушень. Успіх досягнутий завдяки інтегруванню підходів з позицій різних дисциплін у межах когнітивної науки.

Дещо інші акценти розставлені у російських та вітчизняних дослідженнях останніх років, про що можна судити за проблематикою симпозіумів з психолінгвістики та теорії комунікації. У надрукованих у 90-ті роки підручниках та посібниках з ПЛ у залежності від дослідницьких інтересів авторів акцент відповідно робиться на невербальні компоненти комунікації, взаємозв’язок мовлення та мислення, співвідношення "мова – людина – суспільство", висвітлюються теоретичні і методологічні питання ПЛ, визначаються тенденції у сучасній ПЛ, пов’язані з акцентуванням уваги на образі світу та особистості, більш детально розглядаються проблеми природи і структури мовної здібності людини і питання психолінгвістики розвитку. У деяких публікаціях особливо підкреслюється актуальність дослідження міжкультурного спілкування, етнокультурної специфіки мовної свідомості, різноманітних аспектів взаємодії мов та культур, мовних картин світу і т.д.

Така мовознавча галузь, як етнопсихолінгвістика сьогодні набула значної актуальності. Активізація та поширення досліджень будь-якої науки, не лише етнопсихолінгвістики, на різні сфери фізичного і соціального життя, що зумовлює необхідність розширення її предмета, передбачає три можливі варіанти для дослідника. Перший шлях – це пояснення нових явищ через існуючий концептуальний апарат науки, другий – це вироблення нових конструктів для позначення встановлених явищ та законів їх функціонування, третій – це розширення змісту існуючих понять та підведення під них нових фактів.

Для сучасного стану розвитку етнопсихолінгвістики, найбільш доцільним вважаїться перший шлях, адже введення у науковий обіг нового термінологічного апарату часто заплутує і без того складні поняттєві конструкти, що часто приводить до непорозуміння через різне тлумачення терміну.