§ 13. Узгодження часів у додатковому підрядному реченні (sequences of tenses)

1 Правило узгодження часів характерне лише для додаткових підрядних речень. Воно полягає в тому що:

якщо присудок головного речення стоїть у минулому часі, то присудок додаткового підрядного речення вживається в одному з минулих часів. В українській мові по­дібної залежності немає.

2. а) Для позначення дії, що відбувається одночасно в головному і підрядному реченнях, дієслово-присудок додаткового підрядного речення стоїть у Past Indefinite (або Past Continuous) і перекладається теперішнім часом:

І didn't know he could speak French.

Я не знав, що він може розмовляти французькою мовою.

б) Для позначення дії, що передує дії, яка виражена присудком головного речення, як правило, вживається Past Perfect (в українській мові — минулий час):

Не said (that) she had gone away. Він сказав, що вона пішла.

в) Для вираження майбутньої дії з точки зору минулого часу вживаються форми Future in the Past (в українській — майбутній час):

І knew you would be late. Я знав, що ти запізнишся.