logo search
Betsenko_shpori_na_26_01_12

54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.

Формування суспільства, розвиток науки та техніки, нові наукові відомості викликають потребу нових слів, які виникають на базі основного лексичного фонду мови або ж запозичаються з інших мов. Вони утворюються спонтанно або спеціалістами внаслідок потреби найменувати нові предмети та реалії, явища оточуючої дійсності та результати творчої діяльності людини. Утворення нових слів веде до збагачення та вдосконалення словникового складу мови.

Основні зміни, які відбуваються у мові, стосуються передусім термінології. За підрахунками дослідників, щонайменше 90 % нових слів належить саме до термінології. Це пов’язано із безперервним розвитком науки, техніки та культури.

Термінознавство.– «наука, яка займається загальновживаними питаннями терміна, термінології, номенклатури».

Термін (лат. terminus – «рубіж, межа») – слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо

Сьогодні існує й реалізується такий погляд, що українську термінологію слід створювати за моделями власне українського словотворення та словоскладання.

Формування та виникнення термінів є довгим і складним процесом, який здійснюється такими способами: 1. утворюванням похідних слів: додавання префіксів та суфіксів до існуючих слів 2. складанням слів у термінологічні словосполучення 3. об’єднуванням слів у композити – складені слова 4. використанням скорочених слів або скорочень 5. перенесенням значення 6. запозиченням слів з інших мов.

Важливу роль у термінології займає сленг. Скільки є професій, стільки є сленгів. На думку вчених, для термінології сленг небезпечний там, де не існує розвинута термінологічна система, тому що він потім порушує структуру мови.

Актуальним питанням у термінологіі стала синонімія. Найчастіше синоніми утворюються в результаті співіснування питомого слова та запозичення (асиміляція – уподібнення, машина – автомобіль).

У вересні 2000 відбулася VI Міжнародна конференція, яка тепер має назву "Проблеми української термінології". У ній взяли участь 104 учасники (Дубічинський, Тарас Кияк, Л.Полюга, Моргунюк, Гожий, Загородній, Вознюк та ін.), виголошено 138 доповідей. До початку конференції вийшли матеріали, які засвідчили високий рівень конференції та її учасників.         Основна увага на конференції була звернена на такі проблеми: Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. Лексикографія та міжмовні зв'язки. Нормування та стандартизація термінології.  Термінологія природничих знань. Термінологія гуманітарних знань.

Українська термінологія зараз «прагне до очищення української мови від невластивих їй елементів і відновлення їх питомих рис, виступає потужним чинником формування та утвердження української фахової термінології».