§7 Дієслово (the verb)

Дієслово – це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає:

• дію: to cut – різати; to put – класти;

• стан: to sleep – спати;

• відчуття: to feel – почувати; smell – відчувати запах, нюхати, пахнути;

• процеси сприйняття (сприймання): to hear – чути, слухати; to see – бачити, дивитися;

• процеси мислення: to think – думати, обмірковувати; to consider – розглядати;

• уявлення: to imagine – уявляти (собі);

• процеси мовлення: to speak – говорити, розмовляти; to say – говорити, сказати, мовити; to tell – розповідати, говорити, сказати;

Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, стан. Спосіб дії – за ним дієслово в реченні відрізняється від інших слів.

Дієслова мають особові (Finite Forms) і не особові (Non-Finite Forms) форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка:

He lives in London. Він мешкає у Лондоні.

Не особові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудками, хоч і можуть входити до його складу. До них належать інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle).

Таблиця 12.